XXXVI глава

10 0 0
                                    

У кімнату залетів порив весняного вітру. Він приніс із собою аромат хризантем, які були усіяні під вікнами палацу. І похитував легеньку тюль, направляючи її то в один, то в інший бік. Спів птахів плекав слух, змушуючи слухати все довше.  Данило ступив до трюмо, оглядаючи себе.  Він не міг зрозуміти, що в ньому змінилося.  Раптом його погляд упав на постать позаду нього.  Елая поправляла рукавички, вони трохи спадали з ліктів.

- Що за свято?  Я розумію, що ти завжди одягаєшся вишукано, проте це особливо чарівне.

- Дякую.  Однак я б не назвала це святом." Вона помітила його біль в очах, можливо, він уже зрозумів.

- Хоча, ти маєш рацію, Даниле."  Чоловік трепітно взяв її руку, думаючи як правильно сказати.

- Мова може сховати істину, а очі ніколи.  Мені треба йти?  Повертатись назад?

- Так ... ні, що ти.  Взагалі так.  Ти маєш йти у 3 світ.  І якнайшвидше покинути наш" Данило ступив крок назад закусивши губу. Його рука несамовільно доторкнулася до волосся, після опинилася в кишені.

- Так виходить?» вітер за вікном почав здійматися, змушуючи папери кружляти по кімнаті. Дівчина зачинила його й з хвилини дивилася на двір. Там поралися служниці, вони збирали знаряддя для землі, щоб занести усередину. Одна з них ловила капелюха, який кумедно котився з одної грядки на іншу. Чоловік пригорнув до себе Елаю заспокійливо промовляючи їй на вухо, щоб вона не нервувала. Погода почала вщухати.

- Хоч ти і брехала мені... та я всеодно тебе кохав, кохаю і буду кохати. Навіть, якщо я тебе буду бачити сьогодні востаннє.

– Я цього не хочу...Це не від мене залежить. Тобі треба відбути свої роки,  які ти недожив. Тільки так ми зможемо бути разом вічно.  Ти потім повернешся.» — вона підняла голову вгору, вдивляючись в його проникливі очі, які завжди випромінювали стільки харизми , що ставало зрозумілим прихильність жінок до нього.-« Я тобі не брешу. Раніше цього не було зроблено, через те, що треба було забрати Есплозіву. Без тебе , мені б не вдалося цього зробити. Та й...мені не хотілося з тобою так швидко розлучатися. Хоч ти і переніс на собі атмосферу 1 світу, та 3 все ще тримає. І чим довше ми будемо зволікати, тим більша вірогідність того , що Ентропія захоче забрати до себе у якості підживлювача енергії чи відправити у будь-який інший світ.

Брехня задля порятункуWhere stories live. Discover now