Краса морозного візерунка на склі сяяла вранці, блискучим відбивая. Стежку від хвіртки до дверей засипало снігом. Тому старенька розчищала шлях, щоб можна було занести дрова всередину. Величезний рудий кіт зістрибнув з підвіконня на підлогу через дівчину, яку поклали минулої ночі на лавочку. Елая розплющила очі, хапавши багато повітря. Тварина смирно спостерігала за нею, помахуючи хвостом. Вона схопилася відразу за кільце своє на пальці, яке було настільки помаранчевим, що виїдало очі. До хати зайшла бабуся, привітавши Елаю.
- А я думала ти так і будеш до обіду спати. Чого так дивишся? Будь добра, бери дрова та розтопи піч.
- Ви хто така бабуся? Що я тут роблю?
- Я Орися. Тебе непритомною принесли, а я прихистила." Елая спохватилась на ноги, щоб подивитися у вікно. Однак мало що побачила і їй довелося його відкрити. Холод повіяв, від чого Ортся розлютилася, сказавши закрити негайно вікно.
- Люба, бери дрова.
- Ви смієтесь наді мною? Чи Вам не впізнати мене?
- А як же ти дівчина, яку принесли непритомні. Так що бери дрова. " Щоки Елаї почали червоніти, вона пішла до печі і була вже готова випустити вогонь, як старенька вчепилася в її руку. Молячи не використовувати магію.
- Прошу княжна, не робіть. Вам небезпечно використати зараз магію.
- Та невже?
– Вас хочуть вбити.
- Ха! Вже намагалися, так що вдруге не зможуть." Орися схопила її за плечі і посадила на стілець.
– Вас навпаки врятували, а не намагалися вбити. Я теж могла б подумати що ви мертва якби не богиня Безсмерття. Вона попередила мене...» та Елая не давала договорити старенькій. Обурюючись тим, що отрута це не порятунок, тим більше "Ревісан" точно є знаряддям для вбивства.
- Це так, проте той хто вас врятував, повинен був добре знати всі дрібниці, при яких треба було інсценувати вашу смерть. Адже отрута на ваших губах, це ніщо інше як "матерія сну", а кинджал біля ключиці дав можливість отрути не поглинути вас усю, тим більше ви безсмертні. Могли вбити вашу зовнішню оболонку та не внутрішню" Княжна уважно вислухала Орисю, виражаючи свою повагу до неї й потім попрямувала до лавки. Зазирнувши під неї вона дістала кинджал. Провівши рукою по ньому, погляд її впав на золотий пісок усередині флакона. Стиснув міцніше його, пісок у мить почорнів.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Брехня задля порятунку
AdventureТут немає стереотипного кохання. Книга, написана мною. На роботу якої впливали події цих часів. Саме остані глави потрарили до( 24 лютого-15 березня). Ця історія про різні виміри та погляди на життя. Тут ми завжди шукаємо внутрішній зміст книжкових...
