Елая безтурботно йшла по м'якому ґрунту до засохлого дерева. "Вона повернулася", полегшено промайнула в нього думка. Данило усміхався на всі зуби, радіючи тому, що бачить. Він запримітив таку маленьку деталь як відсутність улюбленої коштовності. Елая взяла волосся в пучок і за звичкою подивилася на палець, де було кільце.
- Я тут..." в її очах виднівся смуток і радість одночасно. Данило був перемотаний зверху ласкуттями, від тих свіжих ран, які завдала йому Еріда, та це йому не завадило підійти до Елаї. Дівчина піддалась емоціям та міцно обійняла його, намагаючись не завдати болю. Її щастю не було меж, адже вона тут з ними.
- А де кільце?
- Воно в іншої мене, в копії так сказати, та яка зараз статуя.
- І Ентропія прийняла це?» Здивовано спитав Аргос, на що дівчина схвально усміхнулася. Вона прийнялася розмотувати ласкуття на тілі Холовцева. Кожен її дотик лікував краще ніж закляття. М'язи почали зростатись у наскрізному пораненні.
- Я ж перш ніж повернутися назад, використала магію Еріди і Смертіса ... а до речі Олександра не бачили? Зараз я все розповім, проте давайте дорогою.» Елая провела лодонею по сухій землі, з якої почало бити джерело. Воно текло до дерева, що дало зрозуміти Аргосу підживити його ельфійскими чарами. З коріння йшло сріблясте сяйво, яке іноді заплутувалося в пальцях. Данило з цікавістю спостерігав за цим, він бачив це вперше. До цього він думав, що Аргос не вміє чаклувати. Повітря повіяло прохолодою та свіжістю, яке навіяло якийсь смуток на Холовцева. Елая залишила Аргоса, її пасма ворушив вітерець, змушуючи покласти волосся за вуха.
- Мені пощастило знаходитися з вами, Елає. Ви заслуговуєте на своє могутнє й нове правління першим виміром. В якому не потрібен князь, що буде посміховиськом для княгині.
- Єдиним посміховиськом будуть ті, хто так гадає» Чоловік хмикнув, закінчуючи застібати ґудзики на жакеті. Його приємна усмішка заспокоювала.
- Все ж таки твоя душа єдина, найпрекрасніша з усіх. В твоїх очах я ладен був загубитися. Під твій голос навічно хотів би заснути. Твої ніжні дотики відчувати кожну мить. Та моя душа спотворена й не гарна, як і у всіх людей, котрі тільки приходили у треті світ. До речі, я дуже вдячний Дарселю. Він допомагав вести армію й...Елає, щось не так? Чому ти так дивишся на мене?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Брехня задля порятунку
AdventureТут немає стереотипного кохання. Книга, написана мною. На роботу якої впливали події цих часів. Саме остані глави потрарили до( 24 лютого-15 березня). Ця історія про різні виміри та погляди на життя. Тут ми завжди шукаємо внутрішній зміст книжкових...