Лорі
Я був на другому курсі. Вона якраз поступила на перший. Ми неладили, так вже сталося що її подруга стала однією з моїх "подруг". Що її дуже зачепило, мов яка я бездушна тварюка.
Мені подобалася ця світлява дівчина, яка так і находила гостру відповідь на мої слова. Це мене забавляло, тому я вирішив раз вона така захисниця, я повторю з нею те саме, що й з її подругою.
Я не хотів примушувати її, тому грався з нею декілька місяців. *4 місяці мені знадобилося* знадобилося, щоб передумати. Сам того не замічаючи гра так поглинула мене, що я перестав пити та навіть торкатися до інших дівчат.
Лорі була світлим ангелом для мене. Який витягши мене з ями, кинула туди назад. Вона дізналася правду. Всю правду. Про те що я вбивав людей, чим я займався з дитинства і про мою гру з нею, яка на той момент стала аж ніяк не грою. Якщо з першим вона досить тяжко змирилася, то з другим не змогла.
Вона кинула мене. Кинула, як моя мати.
Вона перевелася у Нью-Йоркський університет, лиш би не бачити мене. Вона мене ненавидить. У мене була велика спокуса знайти її і дізнатися про все її життя. Але вже півроку пройшло, як я стримуюся. Адже побачивши її я не втримаюся та заговорю з нею, а тоді вона побачить, що вчинила правильно.
Бо я не змінився. А навпаки вернувся до свого минулого, від якого думав що вона мене позбавить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Двері моєї душі
RomanceКейтлін Харден - щира та наївна. Вона має все, чого тільки можна бажати, і вона вдячна життю за це і радіє кожному дню. Але один день змінив усі. Що відбувається насправді? Хто цей хлопець, котрий з'явився з нізвідки. Хто він? Порятунок чи кошмар...
