24. Послуга за послугу

119 13 4
                                    

Довго радіти Герміоні не довелося: у вітальні Снейпів сиділи двійко Керроу, і відчуття полегкості одразу випарувалося. Герміона знову мала бути обачною та настороженою. Коли вона увійшла, Снейп зі знудженим виглядом озирнувся, а побачивши її, скочив на ноги. І Морров теж. Герміона трохи зашарілася.

— Привіт, — бовкнула вона.

— Добридень, — сяйнув посмішкою Блейз за мить і цим наче трохи розрядив атмосферу.

— Проходьте, проходьте, — Ейлін забрала у Забіні кота і посадила на вікно. — Ви якраз до вечері. Волдене, ти лишишся поїсти?

— Звісно! — по-хлоп'ячому посміхнувся той.

Ейлін провела заціпенілу Герміону до найближчого крісла.

— Вже доволі пізно, Ґіневро, напиши, будь ласка, батькам Блейза, що він заночує у нас, — м'яко розпорядилася пані Снейп.

Северус усе ще дивився на Герміону так, наче вперше побачив якусь чудернацьку істоту. Ну а Морров вона ігнорувала.

Присутність Керроу, звісно, зіпсувала вечерю. Принаймні для Герміони. Хоча вона знову просиділа весь день голодна, шматок не ліз їй у горло. І навіть те, що кіт кілька разів тикався головою їй у ногу, не тішило, хоча вона дуже любила цих тварин. Вона почухала пухнастика за вухом без особливого ентузіазму.

Двійко Керроу не так їли, як хлебтали колекційне вино, ніби щойно до нього дорвалися.

— Що нового, Волдене? — знуджено спитав Северус. — Я у своєму засланні страшенно відстаю від життя.

Кіт викрутився з-під руки Герміони і чкурнув на підвіконня.

— Та так, скачемо горами та ярами у пошуках радіостанції «Пісня фенікса» і редакції журналу «Базікало», — відповів Макнейр. — А Белла на дозвіллі мріє просочитися в Ґримове Лігво.

— Рабастан тим часом розробив якийсь перетворювач енергії, — вів далі Волден. — Стоунгендж же ж жере енергію як ненормальний. Рабастан вигадав штуку, яка витягує магію з чарівних паличок. У маґлонароджених, які стали на облік, відбиратимуть чарівні палички. І кидатимуть їх у цей перетворювач. Так буде живитися протизникальний щит.

Герміона дуже сподівалася, що шок не дуже відобразився на її обличчі.

— О, він розробляв цю штуку ще до в'язниці, — зраділа його успіхам Керроу. — Баст завжди був розумакою.

Узи кровіWhere stories live. Discover now