Узи крові

32. Історія Карти мародера

На вечерю Талія покликала ще Снейпів і Нарцису Мелфой. Драко забрався до будинку на площі Ґримо, щоб скласти компанію батькові. Рон (і решта Візлі), до певного полегшення Герміони, вирішив вирушити до Барлогу. А до певних її заздрощів, він уже навчився роз'являтися.

— Отже, які ваші подальші плани? — спитав Северус.

— Насамперед полюємо на горокракси, — відгукнувся Сіріус.

Герміона вирішила, що це слушний момент.

— Я тут подумала, що метаморфомаг міг би прийняти зовнішність Лестранж і спробувати проникнути у Ґрінґотс.

— Бачу, в тебе ідея фікс, — прохолодно відгукнулася Ейлін. — Я не думаю, що чаша справді досі там. Це був би очевидний промах з боку Лорда.

— Яка чаша? Ви про горокракс? — пожвавився Гаррі.

Северус гмикнув.

— Неповнолітні та не учасники Ордену точно мають брати участь у цій розмові?

Герміона люто поглянула на нього.

— Я як нинішній опікун Гаррі вважаю, що він має бути в курсі всіх наших справ, — озвався Сіріус.

— А що, Темний Лорд більше не може залізти йому в голову на відстані? — уїдливо спитав Северус.

— Такого давно не було, — поспішив сказати Гаррі. — Ну... недавно в його голові опинявся я, але загалом усе в нормі.

— Як цікаво, — Северус подивився на Муді й Реґулуса так, наче був значно вищої думки про них.

— І... я міг би спробувати пошпигувати за його свідомістю щодо чаші, — обережно сказав Гаррі.

Северус роздратовано витер губи серветкою.

— Хіба Темний Лорд не насилав на вас фальшиве марево з допитом Блека? Я пропустив, як ви навчилися відрізняти мару від правди?

Щоки Гаррі злегка порожевіли.

— Ні, професоре... — він затнувся, розуміючи, що це звертання зараз звучить недоречно. — Сер. Ви не пропустили.

— Отже, ваше «шпигунство» розглядати не варто, — підсумував страшно суворий Северус. — Як і загалом тупеньку надію, — він окремо затримав погляд на Герміоні, — начебто чаша досі там.

Якийсь час ґрифіндорці набурмосено мовчали над своїми зруйнованими ілюзіями. Муді мовчки жував, а потім покивав, наче дійшов думки, що Северус має рацію.