Узи крові

35. Попередити вчасно

— Ти робиш неправильно, Реґулусе.

Він зітхнув, намагаючись зберегти спокій. В нього вже скоро око сіпатиметься від одного вигляду Андромеди. Він змахнув паличкою, щоб скасувати дію чарів. Навіщо він погодився допомагати Сіріусу? Але він знав, чому: брат попрохав його довести до ладу портал для втечі Луціуса до Франції, і Реґулус погодився саме тому, що це було прохання, а не вимоги й маніпуляції в дусі Сіріуса. «Ти такий самий», — заявив старший, коли Реґулус відпустив з цього приводу саркастичний коментар.

І все було б нормально, якби їм не допомагала ще й Андромеда.

«Ні, не так, Реґулусе».

«Ти помиляєшся, Реґулусе».

«Це слабка гіпотеза, Реґулусе».

Він уже готовий зненавидіти своє ім'я! Він випростався і тужливо поглянув на море вдалині. Відчував, що Андромеда ще якийсь час свердлила дірку в його потилиці, а тоді приєдналася до Сіріуса, який повзав біля плит з рунами, підбираючи комбінації заклять.

— О! — вигукнув Сіріус. — Оце вже схоже на щось путнє.

Реґулус не зміг перебороти цікавості і теж наблизився. Він трохи дивувався завзяттю, з яким Сіріус взявся владнати особисте життя Нарциси — ну, якщо «владнати» було доречним словом для розлучення. Той рідкісний випадок, коли Сіріус зосередився на чомусь більше, ніж на одну секунду. Реґулус крадькома поглянув на Андромеду. Колись та захоплювалася психологією і не втомлювалася повторювати, що в Сіріуса гіперактивний розлад з дефіцитом уваги. Зараз вона ретельно занотовувала схему заклять. Підняла голову і Реґулус миттю відвернувся.

— Круто, — бовкнув він. У присутності Андромеди він почувався таким пригніченим, що й думати не хотілося. Хоча начебто це він мав найбільше старатися для Нарциси — колись вони дружили. Тепер Нарциса явно не могла прийняти того, що Реґулус практично одноліток її сина, і трималася осторонь. Певно, це логічно. Він теж почувався дивно в її товаристві.

Вони повторили комбінацію Сіріуса на решті плит і це виглядало доволі притомно.

— Гм, — Сіріус почухав підборіддя, наче очікував якогось підступу від власної ідеї. Та його не було. — Схоже, я геній. Так і знав. Лишилося підготувати ікло дракона і наше дурне поїде у турне.

— Чому ти так хочеш позбутися його? — спитала Андромеда.

Сіріус гмикнув.