30. Хто піде з вечірки першим?

149 13 9
                                    

 — Лорд намагається зробити з моєї онучки що?! — вперла руки в боки Ейлін Снейп.

— Горокракс, — навряд чи вона потребувала повторень, але мозок Реґулуса відмовлявся міркувати розумно.

Герміона лежала на своєму ліжку бліда й нежива, у сукні з мереживними квітами, наче потопельниця Офелія з картини. Вона навіть дихала ледве-ледве.

— Звідки ти знаєш? — Ґіневра все ще дивилася на Реґулуса так, наче хотіла потикати пальцем і перевірити його реальність.

— У Поттера ментальний зв'язок з Лордом, — пояснив він і повернувся до Северуса.

Той був майже такий само блідий, як Герміона.

— Ти можеш... якось... витягнути її ментальною магією? — з надією спитав Реґулус. Він і далі туго мислив.

Снейп подивився на нього, як на ідіота.

— Ні! — гаркнув він. — Він не у її голові, він випхав її з власного тіла, блять, як я її витягну?!

Здається, раніше Реґулус ніколи не чув, щоб Снейп кричав.

— Куди випхав? — у Ґіневри теж думки ворушилися повільно, судячи зі всього.

— У Безчасся якесь, не знаю, домовик це так назвав, — пробурмотів Северус.

— Потойбіччя це, домовики просто його по-своєму звуть, — відгукнулася Ейлін. — То може, ходімо й нападемо на Лорда? — запропонувала вона. — Нам уже втрачати нема чого. Принаймні мені.

Поки решта її сімейства зберігала розгублену мовчанку, Реґулус наблизився до Герміони і торкнувся її долоні кінчиками пальців. Він не знав, нащо це зробив. Долоня була крижана, але на його пальцях раптом з'явився іній, а шкірою Герміони перебіглися іскорки. І одразу виникло відчуття, наче його покликали. Він інтуїтивно озирнувся і побачив у темному вікні віддзеркалення величезного чорного пса, що сидів біля його ніг. У кімнаті звіра не було.

«Може, це я можу її витягнути?» — Реґулус знову поглянув на Ґрима. Той схилив голову набік, наче припрошуючи в Аїдове царство.

Двері несподівано розчахнулися. Всі дружно кинулися в другу кімнату з паличками напоготові.

— Нарцисо? — здивувався Реґулус.

— Добре, що я вас знайшла! — її очі округлилися, коли вона побачила у вікні пса. — Гм, бачу, тут щось відбувається. Якщо твоя пропозиція все ще в силі, я... ми готові. От.

Узи кровіWhere stories live. Discover now