панічна атака.

349 12 0
                                    

Вечір. У квартирі Спартака темно, але лампа. Женя прийшов, але побачив Спартака, який дуже дивно обперся об стінку. Він намагався сконцентруватись на своєму диханні і рахувати до п'яти.

— Женю...можеш...

Спартак ледве вимовляв кожне слово.

— Що-що таке, Спартаку? — схвильовано запитав Женя, почувши слабкий голос Спартака.

Женя міцно схопив Спартака, не даючи тому впасти, бо він вже почав повільно сповзати по стінці.

— Тихо...чшш... Я тримаю тебе, сонечко.

Погляд Жені бігав по обличчю Спартака. Невже, у нього... панічна атака? Женя намагався згадати усі поради, які йому розповідав колись сам Спартак, як допомогти людям з панічною атакою. Але чомусь у потрібний момент усі знання кудись випарувалися.

дякую, за все...Where stories live. Discover now