дякую, за все...

романтік.

Ранок. Женя прокинувся, але Спартака вже не було вдома. Він піднявся й помітив налитий келих вина, з запискою під ним.

— "Я вже пішов, але не сумуй, постараюся бути раніше. Твій киць." — прочитав Женя.

Женя взяв бокал в руку й зняв кружечок для Спартака.

— Сонечко, дякую тобі за келих, але без тебе дуже сумно.

Він сів на диван й увімкнув собі якісь пісні. 17:00. Спартак прийшов додому.

— Привіт, котику, ти сумував?
— Дуже-дуже.
— Дай обійму, я дуже сильно втомився.
— Сідай на диван, зараз плечі помасажую.

Женя сів Спартаку на коліна, й поклавши руки на плечі, почав масажувати їх.

— оооох...Дякую.

Спартак поклав голову на руку Жені й тихенько муркнув.

— Ти ж моя кохана киця. — сказав Женя.
— Мій улюблений киць...