дякую, за все...

спроба самогубства.

Він вирішив різати вени. В нього є 2 години, щоб усе зробити. Свідомість казала йому: "Женю, не роби це, Женю ні." Але це його не зупинило, він сів у ванну, взяв бритву, яку було не шкода, від ламав лезо, й зробив своє діло... Спартак прийшов додому, але нікого не було вдома.
Він вирішив піти до ванни, щоб вмитися
Коли він відкрив двері, то побачив Женю, який весь у крові, лежить, й його голова на борту ванни.

— Сука, Женя!

Він встиг...

— Я так розумію ви Спартак? З вашим другом, усе добре.
— Дякую, вам велике.
— Вашому другові зараз потрібно невелика кількість крові, у вас яка група?
— Третя.
— Пройдемо за мною, я візьму кров, ви полежите, бо треба щоб ви були тут, можливо щось треба.
— Коли передадуть кров, з ним можна поговорити?
— Так, можна сказати ви тепер для нього новий господ.

Через 2 години, лікар викликав Спартака.

— Спартаку, можете заходити.

Нарешті Спартак зайшов до Жені.

— Спар...таку...
— Женя! Ти ж міг мені подзвонити, навіщо ти це зробив?
— Ви...бач...

Спартак вилетів з палати, й поїхав додому.

— Боже... За що це мені...

Його слова перервав дзвінок лікаря.

— Спартаку, вітаю.
— Лікарю, як там Женя?
— Він вас кличе.
— Я зараз приїду, можете про це йому сказати.
— Добре.

Спартак прийшов до палати Жені.

— Спар...таку...
— Чому ти це зробив...
— *важке зітхання*

Спартак вийшов й спитав лікаря:

— Коли можливо його забрати?
— Він дуже слабкий, якщо хочете, можете забрати, але нехай він лежить.
— Добре...

Хлопці приїхали додому. Спартак розклав диван й поклав Женю. Він відійшов у ванну, бо хотів помити її, щоб помитися, перед цим сховавши усе що може травмувати Женю. Після спроби суїциду, Женя не може опиратися, піднімати, та тримати предмети, бо та рука майже не працює, через те що він випадково перерізав сухожилля, але воно пройде за 2-3 місяці.

— Я піду у ванну, щось подати?
— Телефон.

Спартак взяв телефон у ванну, щоб контролювати, бо у нього є камера. Коли він вийшов, то побачив що Женя заснув.

— Я винен...

З спокійною душею, він ліг спати.

— Женю, доброго ранку.
— Доброго.
— *підійшов*
— Дивись, я це купив у ортопедичному, для твоєї руки.

Спартак допоміг Жені одягти бандаж для руки.

— Як тобі?
— Спартаку, дуже круто!
— Я вибирав його з любов'ю, як собі.