дякую, за все...

друга панічна атака.

Спартак заспокоївся, й сів на ліжко.
— Я поганий.
—Спартаку, я тебе дуже-дуже сильно кохаю, ніколи, чуєш, ніколи не говори так.
—Женю, пробач мене за все, що я зробив тобі.

В Спартака почалась панічна атака.
— Я буду завжди з тобою, все добре.

Женя поклав Спартака на підлогу.
— Же...ню...
— НІ...НІ...НІ, НЕ ГУБИ СВІДОМІСТЬ, Я ТЕБЕ ПРОШУ. Ти гарніше мене, тебе усі люблять, як я думаєш знайшов серед 23 людей в Аспені?

Женя почав плакати, поклавши голову Спартака собі на коліна, й почав цілувати його тепле обличчя.
— Спартаку, чуєш? Я буду завжди з тобою.

На колінах у Жені лежала голова Спартака, яка не дихала.
— НІ-НІ-НІ, СПАРТАКУ!

Женя почав реанімувати Спартака. Через 5 хвилин, очі Спартака привідкрилися, й Женя побачив гарні блакитні очі. Він поклав на руку голову Спартака, й приклав її до себе.
— Ніколи не кидай мене...