усе добре.

236 11 0
                                    

— Спартаку, подивись мені в очі. Будь ласка, сконцентруй свою увагу на них і слухай мій голос.

Повільно розплющивши очі, Спартак намагався сфокусувати свій погляд на очах Жені.

— Усе добре.

Після кількох вдихів та видохів здавалось, ніби, дихання Спартака нормалізувалось. Він ледве тримався на ногах. Янович вже не міг втримати його вагу, тому посадив його на диван.

— Тобі краще?

Спартак важко дихаючи, сів на диван. Він в'яло похитав головою, бо слабкість ще не пройшла.

— Налити води? Я зараз тобі дам заспокійливого.
— Так, дякую.

Спартак взяв стакан з заспокійливим, й почав пити, слухавши Женю.

— Спартаку, що сталося?
— Женю, я в останній час дуже погано себе почуваю.
— Давай ми зробимо перерву у турі й подкасті, щоб ти відпочив.
— Добре, я поїду, піди виспись.

Женя взяв телефон й написав сторіз у Інстаграмі.

Женя поклав телефон, й коли приїхав додому, пішов спати

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Женя поклав телефон, й коли приїхав додому, пішов спати. Ранок. Женя прокинувся, по шляху купив 2 пакети їжі, солодощів, фруктів, та води для Спартака.

— Спартаку, це Женя!

— Привіт, я думав ти не приїдеш.

— Я тобі привіз поїсти, ти вчора зовсім нічого не їв.

— Дякую, Женю.

— Для мене важливо щоб ти був здоровим, я переживаю за тебе.

— Я не знав.

— Тепер будеш знати.

— Що ж там таке, з самого ранку в Інстаграм приходить, я ж нічого не викладав.

Коли Спартак зайшов у Інстаграм, то побачив багато слів підтримки.

— Мені ніколи так багато не писали... Мені аж легше стало.
— Коли в тебе була панічна атака, я дуже сильно переживав.
— Женю, дуже тобі дякую.
— Тут таке діло, це ж в тебе завтра день народження?
— Так, а що?
— Там у Антитіла концерт, думав піти з тобою.
— Бери квитки, я заплачу.
— Спартаку, не треба, це подарунок.

дякую, за все...Where stories live. Discover now