дякую, за все...

нарешті спокій.

Женя подивився на порізану руку Спартака.
- Спартаку, в тебе кров...
- Нічого, просто перев'яжи руку. — сказав Спартак, який дав бінт Жені.

Женя й Спартак сіли за стіл.
- Клади руку, зараз перев'яжу.

Женя перев'язав руку Спартаку.
- Не боляче?
- Ні.

Вечір. Вони ніколи не спали в обіймах. Спартак ліг на Женю, дихаючи в шию.
Він не планував спати з ним в обіймах. Рука Спартака була простягнута під подушкою так, що голова Жені лежала на його біцепсі. Женя відчував вагу Спартакового тіла притиснутого до його спини, їхні сплутані ноги, стиснуте покривало.

Ранок.
- Як спалося?
- З тобою, добре.
- Йой, мені ж на лекцію!
- Можна мені з тобою?
- Так.

Через 10 хвилин, хлопці вже були разом у таксі.
- Я тобі спробую знайти місце.
- Добре.

Хлопці у Освіторії.
- Усім привіт! — вигукнув Женя, коли зайшов до аудиторії.

11:25. Лекція закінчилася, хлопці поїхали додому.