дякую, за все...

зникнення й знаходження жені.

Спартак зрозумів, що Жені немає вдома взагалі. Він вирішив подзвонити йому, але Женя не брав слухавку. Він розумів, що з Женею щось сталося й він вирішив відслідкувати його телефон. Через 5 хвилин, Спартаку прийшло повідомлення, що Женя знаходиться біля якогось бару. Він не дивлячись на хворобу, поїхав до бару й зайшов туди.

— Доброго вечора, ви тут не бачили кучерявого чоловіка, 30-32 років, й 185 зростом?
— Ви маєте на увазі Євгена?
— Так, де я його можу побачити?
— Там.
— *підійшов* Женю, що ти тут забув?
— Спартаку, це ти?
— Так, це я, пішли додому, я тебе прошу.
— Ще один коктейль, й підемо.
— Женя, досить все, пішли.

Благо в Жені у цьому барі була, безлімітна карта. Спартак взяв Женю за руку й потягнув у сторону дверей
— Женя, я тебе прошу, кинь пити, бо я поміняю замки.

Ранок. Женя прокинувся, й підійшов до Спартака, який робив собі каву, щоб потім почати щось читати.
— Спартаку. вибач за вчорашнє.
— Нічого. Просто пообіцяй, що ти кинеш пити, й я теж.
— Добре.