дякую, за все...

операція.

Операційна. Спартака поклали на кушетку й ввели наркоз, прив'язавши до неї. 14:30. Кінець.

Спартак в палаті, й в медикаментозному сні, щоб все краще загоїлося. Женя приїхав до лікарні, де лежав Спартак.
— Доброго вечора, я до Спартака Субботи.
— Доброго, він після операції в медикаментозному сні, думаю можете зайти.

Женя знайшов палату, й тихенько зайшов.
Він побачив Спартака, який лежав у ліжку, з перев'язкою, який міцно спав.
— Моє сонечко... — подумав Женя.

Він подивився в ті закриті очі, на замучене тіло, на руку з катетером, й поклав свою руку на його відкриту долоню.
— Чому... чому саме ти...

В один момент, в палату зайшов Славунька.
— Я так розумію, ви Женя?
— Так.
— Все з Спартаком добре, ми його поклали в медикаментозний сон, щоб краще загоїлося, бо в нього було вже запалення.
— Дякую, я поїду, якщо що дзвоніть.