Вечір. У квартирі Спартака темно, але лампа. Женя прийшов, але побачив Спартака, який дуже дивно обперся об стінку. Він намагався сконцентруватись на своєму диханні і рахувати до п'яти.
— Женю...можеш...
Спартак ледве вимовляв кожне слово.
— Що-що таке, Спартаку? — схвильовано запитав Женя, почувши слабкий голос Спартака.
Женя міцно схопив Спартака, не даючи тому впасти, бо він вже почав повільно сповзати по стінці.
— Тихо...чшш... Я тримаю тебе, сонечко.
Погляд Жені бігав по обличчю Спартака. Невже, у нього... панічна атака? Женя намагався згадати усі поради, які йому розповідав колись сам Спартак, як допомогти людям з панічною атакою. Але чомусь у потрібний момент усі знання кудись випарувалися.
ВИ ЧИТАЄТЕ
дякую, за все...
Fiksi PenggemarСпартак Суббота - психотерапевт, Євген Янович - актор. І почалася їхня історія...
