дякую, за все...

відпочинок.

Через те, що Спартак втомився, він вирішив поспати, й через годину заснув й Женя. Спартак прокинувся й побачив Женю, який спав.
— Нехай спить...

Спартак вкрив Женю, й сів поруч. Через 5 хвилин, він відчув, що щось вдарило його по спині. Це була нога Жені.
— Сонечко, спи... — сказав Спартак, погладяючи ногу.

Через 15 хвилин, прокинувся Женя. Він встав й налив собі води.
— Спартаку, так рука болить.
— Яка саме? Якою ти вдарився?
— Так, дуже боляче рухати нею.
— Можна подивитися?

Женя показав своє плече, на якому була невеличка припухлість.
— Давай я схожу з тобою до травматолога?
— Добре.
— Вибач, що так сталося, я чесно не хотів завдати тобі шкоди.
— Нічого.

Спартак допоміг Жені одягнутися, й вони пішли до лікарні.
- Доброго дня, нам треба до травматолога.
- *дивиться на женю* Назвіть ваше ім'я й прізвище.
- Євген Янович.
- *дивиться на спартака* Й ваше теж.
- Спартак Суббота.
- Записала, можете йти.
- Дякую.
- Женю, рука не болить?
- Крихітку.

- *взяв женю під іншу руку*
- Заходь, я тебе тут зачекаю.

Пройшло 15 хвилин й з кабінету вийшов Женя.
- В мене перелом ключиці, сказали, що накладуть гіпс.
- Головне, що все обійшлося.
Вдома. Спартак допоміг Жені зняти курточку, й пішов робити собі каву.
- Нагадай замовити мені фільтрів й кави, бо вже закінчуються.

Спартак все життя купував улюблену каву у одному й тому ж самому місці, навіть у турах він шукав магазин з кавою.
- Добре.

Нарешті він замовив собі 4 пакети з кавою, по 500 грам.
- 2 кілограми кави? Спартак, ти що куку?
- Ні, я завжди беру про запас, цього хватає на 4 місяці
- Добре.

Через 15 хвилин приїхав кур'єр.
- Тримайте, й розпишіться.
- *розписався*
- Дякую.

Спартак заніс паперовий пакет й відкрив шкаф, щоб покласти туди свої запаси. Женя тим часом розглядав руки Спартака, від плеча, яке було прикрито рукавом, до кистей рук.
- *думки жені* в нього такі кисті рук...
- Женю, що таке?
- Спартаку, в тебе такі гарні руки...
- Йой, буду тепер знати.