дякую, за все...

торговий й хвороба спартака.

Хлопці вирішили піти до торгового центру, щоб відпочити.
— Хочу якесь пальто, бо вже холодно.
— Добре, як тобі це пальто?
— Гарне, треба поміряти.

Спартак знайшов свій розмір, й пішов міряти.
— Тобі це пальто дуже пасує.
— Піду куплю, потім підемо додому, подивись собі щось.

Коли Спартак купив пальто, то він його поклав у пакет, й підійшов до Жені.
— Щось вибрав?
— Так, думаю ось цю краватку, дуже гарна.
— Бери й пішли додому.
— Добре.

Вдома. Спартак знову приміряв пальто, й зняв з нього цінник.
— Мені це пальто подобається, воно такої довжини, як я хотів, дякую тобі за пораду.
—Тобі також дякую.

Ранок. Женя прокинувся, й побачив Спартака, який щось шукав у аптечці.

— Спартаку, що шукаєш?
— Схоже захворів, шукаю ліки, бо горло болить.
— Може тобі сходити за ліками?
— Якщо можеш, то візьми у гаманці гроші, й купи сироп, чи льодяники.
- Добре, зараз.

Поки Жені не було, Спартак ліг, й почав листати Інстаграм та Ютуб на телевізорі.
— Спартаку, я вдома! Ось ліки.
Женя купив льодяники, й віддав іх, та поставив чайник.
— Так не вчасно захворів, нам завтра їхати в тур, мабуть одягну худі, й буде тепло.
— Згоден, все буде добре.

Женя обійняв Спартака.
— Женю, дякую за розуміння, я піду пограю.
— Що граєш?
— Доту, там більше стратегії.
— Я в таке не граю, але подивлюся, зараз чай зроблю.

Женя пішов робити каву і чай, й пішов до Спартака.
— Твоя кава, що ти робиш?
— Проведу стрім, пограю з підписниками, вони дуже часто тебе питають.
— Мило, вони знають що я живу с тобою?
— Я не казав.

Стрім.
— Гарна була гра, почитаю питання, й потім піду спати.
— Спартаку, де Женя?
— Я тут;)

Женя виглянув з плеча Спартака, поклавши свою руку на його плече.
— Я забув сказати, ми живемо разом вже майже 3 місяці.
— Треба спати, усім доброї ночі.