Шаховий король: темний король

○ ◇ ○ РОЗДІЛ 15: Я МАЮ ПЛАН ○ ◇ ○

          Пройшов деякий час з дня суду над Антоніо Сеті. Увесь цей час торговець сидів у катакомбах під палацом, адже він був у розшуку. Ернест часто посилав Джонатана з їжею для Антоніо, аби не викликати до себе підозри. Карлос продовжував правити королівством та піклуватись про свою вагітну дружину. А Амелія нарешті відкрила власну лікарню й наразі спілкувалась із лікаркою з тої ж лікарні.

— Як проходять справи у лікуванні людей у нашій лікарні, пані Софі? — запитала молода королева у медикині.

Жінка посміхнулась та відповіла.

— Все чудово, Ваша Величносте. Лікарські рецепти вашої родини виявились досить дієвими в лікуванні хворих. Наші громадяни нарешті отримали можливість краще зміцнювати своє здоров'я та завчасно виявляти різні хвороби, навіть смертельні. Більшість молодих білих магів-цілителів нарешті отримали гідно оплачуване робоче місце та можливість проявити себе у лікуванні. Народ дякує вам, королево, за такі можливості у медицині.

Амелія посміхнулась, доторкнувшись свого вже трохи округлого живота.

— Я просто хочу, щоб мій малюк та багато інших малюків зростали у світі, у якому здоров'я людей є добре захищеним. У якому кожен має рівні можливості в освіті, соціальному житті, у робочій сфері. Для досягнення цього кращого світу, я та мій чоловік будемо робити усе, що у наших силах.

          Тим часом Карлос пішов проводжати свого найкращого друга Джо Дермана, який збирався від'їхати зі своєю молодою дружиною зі столиці. Джо одружився через пару днів після свого пана та хоче переїхати з коханою у більш спокійне місце королівства для створення сім'ї. Коли Карлос підійшов, Джо уже посадив свою дружину у невеличку дерев'яну карету.

— Ти все-таки вирішив поїхати, мій друже. — трохи сумно сказав Карлос, дивлячись на друга дитинства.

— Так, пробач, що так полишаю тебе...Та у палаці занадто шумно як для мене. Ми обоє маємо вже свої сім'ї. І я думаю, ти зрозумієш моє рішення спокійно жити зі своєю родиною якомога далі від палацових інтриг. Тримбач я теж скоро стану батьком, тому я переймаюсь за безпеку своєї майбутньої дитини.

Карлос тяжко видихнув.

— Я тебе розумію. Але як ти будеш заробляти на життя, не живучи у столиці?