(6 місяців потому, 29 липня 521 року)
Настало літо. Теплий вітерець ледь-ледь колихав дерева та квіти. Птахи співали свої пісеньки та здається нічого не віщувало біди. День пройшов досить спокійно, проте ніхто не здогадувався, що відбудеться в найближчі кілька годин. У цей день Амелія сиділа у вітальні та читала книгу й злегка гладила свій вже достатньо великий живіт. Вона була на останніх термінах вагітності та пологи могли розпочатись будь-якої миті. Увесь цей час дівчина була досить активною в соціальному та політичному житті королеви, допоки через тяжкість пересування не була змушена більше залишатись у палаці. Так читала Амелія книгу поки не відчула нестерпний біль у животі. Дівчина спочатку подумала, що це знову хибні перейми, які вже траплялись раніше, та вирішила трохи потерпіти. Проте коли пройшло вже понад десять хвилин, а біль усе не зникав, Амелія різко закричала та на її крик прибігли служниці й одразу ж кинулись до неї.
— Ваша Величність, що з вами? Нам кликати лікаря?
Амелія ледве промовила.
— Так! Покличте хутчіше до мене лікаря! Здається на цей раз я справді народжую малюка!
Служниці тієї ж миті побігли за придворним лікарем та невдовзі він почав приймати пологи у молодої королеви.
Шум навколо дійшов не тільки до Карлоса, якого у першу чергу сповістили про пологи, а й до Ернеста. Він зрозумів, що ось час втілити свій план настав. Проходячи по коридору, юнак тричі стиснув пальці, тримаючи руку за спиною. Цей жест свого рятівника помітив Антоніо, який сидів на дереві, та швидко пішов доповісти про це Джонатану.
— Пора! Його Високість дав сигнал.
Джонатан тяжко видихнув.
— Що ж, зробімо це!
Антоніо, після цих слів товариша, відчинив ворота та пропустив усередину озброєних солдатів. Солдати, довго не думаючи, кинулись розпочинати бійку з вартовими, які були неготовими до неочікуваного бунту та осади палацу. До того ж вартових в цю ніч на посту виявилось не досить багато, проте незабаром решта вартових теж долучилась до сутички, аби не пустити зрадників усередину палацу.
Тим часом Ернест уже увійшов до тронного залу де саме був Карлос, який був дуже щасливий тому, що скоро стане батьком. Король почувши кроки, повернувся до дверей та посміхнувся своєму молодшому брату.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Шаховий король: темний король
FantastikКожен із нас сам вибирає свій життєвий шлях. Але цей вибір інколи буває хибним. Ця історія не має щасливого кінця, нажаль вона досить трагічна. Вона про життєвий шлях одного юнака, чия доля була повністю перекреслена одним хибним передбаченням. Вон...