Після того як Джонатан врятував життя Ернестові під час нападу на них асасинів у лісі, Ернест почав більше довіряти своєму слузі. Молодий король вирішив не надавати сильної уваги тому, що трапилось після нападу біля комина, тому поводився як і завжди холодно до свого оточення. А от Джонатана те що трапилось у заміському маєткові досі сильно хвилювало. Він постійно повертався думками до тих болючих слів Ернеста, які той сказав після спроби блондина зізнатись в почуттях.
— Є список... — раптом промовив Ернест, коли він разом зі своїми двома посіпаками як завжди чаював у малій вітальні біля свого кабінету.
— Який список? — здивовано запитав Джонатан, відійшовши від своїх нав'язливих думок.
Ернест у ту ж мить кинув на стіл кілька сильно списаних паперів.
— Це список з іменами усіх членів ради міністрів та іменами членів їхніх сімей та також з їх перерахованим майном. — глянув на злегка розгубленого Джонатана. — Я хочу доручити тобі дещо.
Джонатан глянув на список з іменами, а потім на свого пана.
— Що це за завдання, мій пане?
Ернест різко спохмурнів.
— Слухай уважно мій наказ, Джонатан. Ти разом із гвардією вирушаєш до усіх вказаних у списку аристократів та намагаєшся змусити їх присягнути на вірність мені. Присягнувши мені на вірність вони зможуть уникнути мого гніву та зберегти свій титул. Якщо ж вони відмовляться, я не збираюсь їх милувати. Покарання буде наступним: відмовившись прийняти мою пропозицію, чоловіки повинні бути негайно посаджені у в'язниці та очікувати страти, жінок та дітей відправити на роботу у копальні та шахти королівства.Так з них хоча б буде якась користь для держави.
Джонатан вжахнувся таким словам свого пана, до котрого його серце всупереч на усе, до цього часу відчувало ніжні почуття.
— У шахти...Дітей...Невже ви зовсім їх не пожалієте? — після цих слів він зіткнувся зі страхітливим поглядом свого співрозмовника. Погляд Ернеста був безжальним, трохи роздратованим та незворушним.
— А мене хтось колись жалів? Хто мене жалів, коли я регулярно отримував побої від мого батька-покидька? Ніхто...Хто намагався хоча б раз пожаліти та зрозуміти малого мене? Ніхто! Усі...Усі довкола бачили в мені всього лише монстра та продовжують бачити. І я їх ненавиджу. Я ненавиджу особисто кожного, хто посмів хоча б раз назвати подумки мене чудовиськом. Вони створили з мене монстра своєю мовчазною згодою, тож я не збираюсь їх жаліти. Тож замовкни, Джонатан, та виконуй мій наказ!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Шаховий король: темний король
FantasíaКожен із нас сам вибирає свій життєвий шлях. Але цей вибір інколи буває хибним. Ця історія не має щасливого кінця, нажаль вона досить трагічна. Вона про життєвий шлях одного юнака, чия доля була повністю перекреслена одним хибним передбаченням. Вон...