Теплий весняний ранок. У королівському саду пташки уже зрання радісно співають. А у палаці справжня метушня. До Карлоса їде на сватання граф Рютенберг разом зі своєю донькою Амелією. Сама дівчина недавно зрозуміла, що все-таки закохалась у Карлоса. Хоча раніше говорила подрузі, що ніколи не закохається у хлопця. Як говориться:"Не кажи гоп, поки не перескочиш". Так і сталось, що Карлос вкрав серденько юної графської доньки.
Проте заручинам молодого короля раділи усі окрім Ернеста. Він усе гадав хто та щасливиця, яка стане дружиною його брата та одразу королевою. Наразі у своїй кімнаті Карлос дуже ретельно змахував зайві пилинки з одягу та укладав своє трошки хвилясте волосся.
— До чого це ти так старанно готуєшся? — здивовано запитав Ернест брата, а той відповів.
— Ось-ось має приїхати моя наречена. Я хочу справити сьогодні на неї та її батьків гарне враження. Адже ми маємо спланувати заручини. — Карлос не відвертатися від свого зображення у дзеркалі та усе прискіпливо придивлявся до свого віддзеркалення.
— Гей! Досить вже, Ромео, милуватись собою! Красунчик ти, красунчик, йди вже! — трохи з насмішкою відповів Ернест, а потім отримав легкий удар ліктем від брата у бік.
— Чого це ти так за мене розхвилювався? Може і до тебе сьогодні має твоя наречена приїхати, братику? А ну давай хутчіше розказуй хто вона? Я просто хочу знати, кого це вподобав мій молодший братик!
— Та ніхто мне не приїде! Чого це комусь заради мене сюди при... — не встиг обурено відповісти Ернест, як воротарі засурмили в труби та оголосили, що вже під'їжджають довгоочікувані гості. Ернест разом з Карлосом побіг зустрічати гостей. Проте старший брат одразу кинувся радісно обнімати свою наречену, а молодший застиг на місці, побачивши майбутню дружину брата.
— А... Амелія... — лише з неймовірним шоком прошептав Ернест. Серце Ернеста цієї ж миті нервово защемило, наче щось тріснуло у середині грудей. Та так, що хлопець не міг і слова вимовити. Настільки він був вражений появою дівчини. Амелія трохи почервоніла від таких несподіваних, але досить приємних, обіймів.
— Я теж дуже рада нарешті тебе побачити, Карлосе. Ми не бачились з самої коронації. Я сумувала за тобою. — посміхнулася руда та глянула на Ернеста з привітною посмішкою.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Шаховий король: темний король
FantastikКожен із нас сам вибирає свій життєвий шлях. Але цей вибір інколи буває хибним. Ця історія не має щасливого кінця, нажаль вона досить трагічна. Вона про життєвий шлях одного юнака, чия доля була повністю перекреслена одним хибним передбаченням. Вон...