Шаховий король: темний король

○ ◇ ○ РОЗДІЛ 11: ТИ НЕ МОЯ ○ ◇ ○

                         Теплий весняний ранок. У королівському саду пташки уже зрання радісно співають. А у палаці справжня метушня. До Карлоса їде на сватання граф Рютенберг разом зі своєю донькою Амелією. Сама дівчина недавно зрозуміла, що все-таки закохалась у Карлоса. Хоча раніше говорила подрузі, що ніколи не закохається у хлопця. Як говориться:"Не кажи гоп, поки не перескочиш". Так і сталось, що Карлос вкрав серденько юної графської доньки.

          Проте заручинам молодого короля раділи усі окрім Ернеста. Він усе гадав хто та щасливиця, яка стане дружиною його брата та одразу королевою. Наразі у своїй кімнаті Карлос дуже ретельно змахував зайві пилинки з одягу та укладав своє трошки хвилясте волосся.

— До чого це ти так старанно готуєшся? — здивовано запитав Ернест брата, а той відповів.

— Ось-ось має приїхати моя наречена. Я хочу справити сьогодні на неї та її батьків гарне враження. Адже ми маємо спланувати заручини. — Карлос не відвертатися від свого зображення у дзеркалі та усе прискіпливо придивлявся до свого віддзеркалення.

— Гей! Досить вже, Ромео, милуватись собою! Красунчик ти, красунчик, йди вже! — трохи з насмішкою відповів Ернест, а потім отримав легкий удар ліктем від брата у бік.

— Чого це ти так за мене розхвилювався? Може і до тебе сьогодні має твоя наречена приїхати, братику? А ну давай хутчіше розказуй хто вона? Я просто хочу знати, кого це вподобав мій молодший братик!

— Та ніхто мне не приїде! Чого це комусь заради мене сюди при... — не встиг обурено відповісти Ернест, як воротарі засурмили в труби та оголосили, що вже під'їжджають довгоочікувані гості. Ернест разом з Карлосом побіг зустрічати гостей. Проте старший брат одразу кинувся радісно обнімати свою наречену, а молодший застиг на місці, побачивши майбутню дружину брата.

— А... Амелія... — лише з неймовірним шоком прошептав Ернест. Серце Ернеста цієї ж миті нервово защемило, наче щось тріснуло у середині грудей. Та так, що хлопець не міг і слова вимовити. Настільки він був вражений появою дівчини. Амелія трохи почервоніла від таких несподіваних, але досить приємних, обіймів.

— Я теж дуже рада нарешті тебе побачити, Карлосе. Ми не бачились з самої коронації. Я сумувала за тобою. — посміхнулася руда та глянула на Ернеста з привітною посмішкою.