Шаховий король: темний король

○◇○ РОЗДІЛ 21:БУНТ У РОНДЕ ○◇○

                                                      (523 рік за фелірським календарем)

        Холодна зимова ніч. На дворі все не вщухає хуртовина. Джонатан спокійно сидів біля комина у своєму маєтку. Цей маєток він конфіскував у одного із репресованих аристократів, після чого Ернест дозволив блондину оселитись у ньому та навіть найняв для нього слуг. Джонатан зігрівався гарячим трав'яним чаєм та намагався  заспокоїти своє серце від постійної журби, аж раптом до вітальні забігла одна із покоївок.

— Пане, у нас трапилося дещо, що потребує вашої уваги. Будь ласка, пройдіть униз.

Джонатан відставив чашку із чаєм на стіл та поглянув знервовано на служницю.

— Що вже там таке, що ви знову мене турбуєте? Скільки раз повторювати, щоб ви самі розбирались зі своїми раптовими проблемами! За що я вам плачу, якщо ви не можете виконувати свою роботу як слід?

Покоївка в страху схилила голову.

— Пробачте, пане, але це справді потребує вашої уваги. Там... Там дитина...

Джонатан здивувався.

— Яка ще дитина?

— Унизу з іншими слугами у кошику. Самі погляньте.

Раптове появлення якоїсь дитини зацікавило Джонатана, проте він вирішив розібратись з усім не тільки через цікавість, а щоб йому просто вже дали спокій. Спустившись униз, чоловік підійшов до юрби слуг, яка намагалась зрозуміти чия дитина опинилася у них у маєтку.

— Дивно, що саме нам вирішили підкинути це немовля. Всі ж знають, на кого працює наш пан. Побоялися б сюди й кроку ступити. —  промовив один зі слуг.

— Диви, тут ще є якась записка... Вона адресована містеру Ротре.... —  хотів прочитати ім'я на записці інший слуга, проте Джонатан хвацько вихопив записку у нього із рук  та побачивши своє ім'я на ній ще більше здивувався. Чоловік уважно прочитав записку та глянув у кошик на веселого малюка, одразу спохмурнівши. Записка була від однієї зі столичних повій, яку сильно п'яний  Джонатан після відмови Ернеста прийняти його почуття випадково провідав. І схоже, цей його ганебний вчинок привів у світ нову людину. Джонатан нервово доторкнувся рукою свого чола та цокнув язиком. Ще йому саме зараз не вистачало займатися вихованням небажаної дитини. А може це і не його дитина?Джонатан узяв кошик та глянув на малюка, якому вже було майже три місяці. Малюк дивився на чоловіка маленькими блакитними оченятами та уважно його розглядав. Джонатан теж розглядав уважно цього малого знайду та раптом обнадійливо тяжко видихнув. Це все ж таки його дитина, досить сильно той схожий на нього, хоч і ще малий. Чоловік глянув ще раз глянув на записку, а потім промовив до слуг.