Шаховий король: темний король

○ ◇ ○ РОЗДІЛ 4: РІЗНИЦЯ МІЖ НАМИ ○ ◇ ○

      З того часу пройшло вісім років. Обидва принци підросли та, проте прірва різниці між ними ще більше зросла. Карлосу має скоро виповнитись чотирнадцять років, а такий вік для фелірської аристократії дуже важливий. Адже вважається, що саме в чотирнадцятиріччя світлий дух засновника королівства першого короля Фрідріха I фон Едерна благословляє принца на довге життя та дарує йому свій захист. Це пов'язано з тим, що на чотирнадцятий рік правління у першого короля з'явився первісток, а у королівства спадкоємець корони. Тож у ферлірців число чотирнадцять вважається щасливим сакральним числом.

Але і принцеси Феліру не були обділені у день свого чотирнадцятиріччя. У чотирнадцятий день народження принцеси вважалось, що її благословляє перша королева Анна на вроду, щасливу долю й надалі щасливий шлюб та здорових дітей. В цей день принцепсам приносили у подарунок квіти, як знак її непорочної краси та влаштовували скромніше, ніж для принців, святкування - не дуже пишний бал з цілим залом гостей із заможних людей королівства.

А у принців тим часом на додачу була ще церемонія посвяти у лицарі. Адже саме до чотирнадцяти років юнак здобував загальні базові навички фехтувальника та поводження зі зброєю. Надалі йому доведеться лиш покращувати свої уміння, особливо якщо він спадкоємець престолу. Тому, що Карлоса, що Ернеста навчали досить наполегливо. Якщо з першим усе зрозуміло, то на другого батьки просто поклали надію, що той не захоче корони, якщо буде головним лицарем у війську свого старшого брата.

Час вніс свої корективи, як і у зовнішній вигляд синів королівської сім'ї, так і в їхній характер. Карлос все ще залишався вищим за свого молодшого брата та досить добросердечним до нього, проте у зв'язку з домашнім навчанням та ще багатьма справами спадкоємця, майже не мав вільного часу. Підтримки у батьків Карлос ніколи не просив. Ті його і без усіляких там прохань підтримували, інколи жаліли та більшість зайвого вільного часу проводили саме зі своїм первістком. Ділан розвивав синові уміння в полюванні та знання в історії. А Меріан намагалась розширити синові світогляд завдяки мистецтву та культурному життю. Можна було б сказати, що Карлос золота дитина в сім'ї, проте усе це робиться лиш для того, щоб зробити з нього гідного короля. Ось так батьки ліплять зі свого старшого сина ідеал заради вигоди для усього народу.