Останній лист про неї

Розділ 4

  Аріель

— Вони! Виглядають! Так! Мило! — Круглі очі Пенні стали ще більше, коли вона поклала гірлянди у вигляді зірочок у наш величезний візок. Ми тим часом дісталися до відділу з покривалами, але яскраві квіткові візерунки, що кидалися мені в очі з усіх боків, змусили мене наморщити ніс. Я востаннє погладила одну з різнокольорових тканин, потім обернулася до подруги.

Пенні я зустріла на вступних лекціях. Ми обидві прийшли надто рано і, поки чекали, почали базікати. Ми швидко здружилися. Тому, що Пенні теж була новенькою. Її історії я повністю не знаю. Лише те що батьки Пенні розлучені та після смерті матері вона переїхала в Портленд в пошуках батька. Тепер ми разом знаходилися в Ікеа, щоб купити деякі декоративні штуки для наших кімнат.

— Візьми ту, з квітами, — сказала вона і зникла в наступному відсіку з товарами. — Або рожеву!

За мить її руда копиця волосся здалася над полицею з лампами. Очевидно, Пенні стояла навшпиньки, і це виглядало так, ніби їй довелося сильно витягнути шию.

Я знову глянула навколо. Мені відчайдушно хотілося мати місце, яке можна облаштувати самій, але квіткові візерунки не були моєю фішкою. Не зважаючи на те, що мені подобався жіночний стиль, я віддавала перевагу простим дизайнам. Я продовжувала йти проходом. Пенні підняла кілька ламп, щодо яких я висловила свою думку. Наприкінці ряду я помітила кремове покривало, яке було грубо пов'язане гачком і з бахромою по краях. Воно відмінно підійде до бежевих штор, які я вже поклала в машину.

— Як тобі це? — Крикнула я, тримаючи в руках покривало. Пенні з нічником у вигляді рожевої парасольки виглянула з-за рогу.

— Красиво. Підходить до інших речей, — відповіла вона, піднімаючи лампу. — Як щодо цього?

Навіть з такої відстані я помітила блискітки на парасольці.

— Схоже, ти викрала його з дитячого відділу.

Пенні посміхнулася і поклала нічник у візок.

— Бінго!

Звичайно, Кай, би розлютився, якби я прийшла з чимось подібним. З іншого боку, його не цікавило, як я обставляю свою кімнату. Мені довелося провести в хостелі весь останній тиждень, перш ніж Кай зміг нарешті віддати мені ключі від квартири. У мого попередника пішло більше часу, ніж було дано, щоб забрати своє ліжко. Але сьогодні особливий день – я переїду до нової кімнати.