Аріель
— Ти виглядаєш просто приголомшливо, — вигукнула подруга, оглядаючи моє вбрання на майбутню вечірку в честь дня народження Ноа. Я вирішила не надто вбиратися, тому обрала білу спідницю з квітковим принтом, що доходила мені до середини стегна. На верх я одягла світло-рожевий топ і доповнила його такого ж кольору в'язаним кардиганом. З волоссям я вирішила не морочитися, тому залишила його розпущеним. На Пенні ж були чорні джинси, і салатового кольору топ на тонких бретельках. Пенні навпаки зібрала своє вогненно-руде волосся у високий недбалий пучок з якого вже встигло випасти кілька пасом. Подруга, як і я вважала за краще нанести мінімум макіяжу: лише підфарбувати вії й готово. Насправді мені шалено подобалося обличчя Пенні, усипане ластовинням і я вічно відмовляла її не наносити на нього макіяж. Без нього вона виглядала набагато привабливіше та природніше. Вже перед виходом я підійшла до дзеркала, що стояло у коридорі біля дверей і ще раз придивилася до своєї зачіски. Я провела рукою по пасмах і потягла за кучері, які тепер завжди виглядали трохи заплутаними, незалежно від того, що я з ними робила. Зрештою, вони є частиною мене, про яку не потрібно турбуватися. Залишивши квартиру, ми з Пенні спустилися вниз сходами й попрямували до моєї припаркованої машини. Білий Равон Матіз, який мені подарували на моє 16-річчя. Без цієї малечі я б зовсім не впоралася втекти зі свого власного весілля. Батькові люди чекали б мене скрізь де це можливо. Як тільки ми сіли в машину, я відразу ж попередила Пенні, що я не збираюся вживати алкоголь. Вона кивнула, але за її виразом обличчя було зрозуміло що на сьогоднішньому вечорі подруга змусить мене випити чарку чогось міцного як мінімум. Звичайно я б сама була не проти випити та хоч трохи розслабитися і дозволити собі насолодитися вечіркою, але я чудово знала, що відбувається зі мною, коли крапля алкоголю потрапляє в мій організм: я починаю нести конкретну нісенітницю і поводитись як Бог знає хто. Але якщо Пенні все ж таки вдасться втілити свій план в реальність і споїти мене, то нам доведеться викликати таксі. Ці думки трохи заспокоїли мене і я натиснула педаль газу і ми рушили з місця за потрібною адресою квартири, де буде проходити майбутня вечірка. Ближче до дев'ятої ми прибули на потрібну адресу. Я припаркувала машину на паркінгу житлового комплексу. За оповіданням Пенні батько Ноа є владною і багатою людиною в Орегоні та й не тільки й володіє своєю рекламною компанією Devis Holding. Тому не дарма квартира Ноа або одна з його квартир знаходиться в розкішному житловому комплексі бізнес-класу, розташованому в яскравому куточку перлини Портленда. Тут справді приваблива тиха місцевість, маленькі магазинчики, зелена паркова зона для відпочинку і прогулянок по комплексу. За допомогою ліфта ми дісталися до одинадцятого поверху і попрямували праворуч по коридору до квартири номер 126. Як тільки ми опинилися перед величезними шпонованими дверима. Пенні помітила моє хвилювання і торкнулася моєї руки, тим самим заспокоюючи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Останній лист про неї
RomanceМи були повними протилежностями один до одного. Як плюс та мінус на магніті. Як супергерой і суперлиходій у коміксі. Як ніч та день. Якщо вона завжди вигукувала "О, боже", то я звик говорити "О, чорт". Вона була ще не зіпсована цим життям, а я вже д...