Останній лист про неї

Розділ 6

    Кайлер

Я застогнав, крутячись в ліжку. Піднявши голову, я усвідомив, що залишився у все тому ж одязі, що і на вчорашній вечірці. Ще й ця куртка. Швидше за все забув зняти, коли виходив на перекур. З тупим болем у скронях і з важким зітханням, я попрямував на кухню, у пошуках хоч чогось, що могло полегшити біль. Скільки б я не давав собі обіцянок не напиватися, все одно вкотре зриваюся. По дорозі на кухню я скинув спітнілий і смердючий від цигарок світшот на диван. Вже на кухні я зустрів Аріель, що притулилася до кухонної стійки намазуючи арахісову пасту на тост. Мій погляд тут же впав на її голі стрункі ноги в сірих шортах, що доходили їй до середини стегна. Вони ідеально виглядали та облягали її сідниці. Очі сковзнули вище помічаючи білий мереживний топ, який відмінно контрастував з її смаглявою шкірою та довгим каштановим волоссям. Я проковтнув стогін. Аріель мене не помітила, так що я попрямував до кухонної стійки, поки вона не помітила того, що я відкрито витріщаюсь на неї. Від моєї різкої появи дівчина злегка здригнулася і спрямувала презирливий погляд у мій бік, спостерігаючи за моїми рухами. Я почав відкривати всі висувні ящики у спробі знайти хоч якусь довбану таблетку.

— Доброго ранку, — сказала вона через деякий час і відвернулася, щоб взяти склянку з водою і простягла її мені разом з таблеткою. Я похмуро глянув на неї, а потім на пігулку. Точно отрута.

— Ти тут від сили кілька днів. Невже я тебе настільки дістав, що ти вже пропонуєш мені отруту? Сподіваюся, що ця речовина швидко дієва, а то я не особливо горю бажання вмирати повільною і болісною смертю, — весело промовив я, схиляючи голову набік і поклав долоню на груди, зображуючи пасивне обличчя, одним оком спостерігаючи за Аріель.

Кінчики її губ піднялися, але потім вона невдоволено глянула на мене трохи насупившись.

На мить мій погляд опустився до її повних грудей і я закусив нижню губу. Аріель простежила за моїм поглядом і ахнула, і знову спрямувала сердитий погляд на мене.

— Мої очі вище, Уайт. Пий таблетку і забирайся, — злісно наказала вона і я помітив, як збентеження спалахнуло на її великих щоках. Я посміхнувся, піднімаючи руки верх, у беззбройному жесті, скидаючи брови вгору.

— Як скажеш, мамо, — відповів я, забираючи таблетку і склянку з теплою водою, випадково торкаючись кінчиків її тонких пальців. Від цього жесту дівчина злегка здригнулася і стиснула пухкі губи в тонку лінію, опустивши погляд у підлогу. Її щоки ще більше спалахнули, і я відчув непереборне бажання провести долонею по них. Відчути гладкість та жар її шкіри. Злегка струсивши головою, я вкинув пігулку в рот і відразу осушив склянку з водою і поспішив в душ.