Я відьма, яку коханий попросив створити любовне зілля

Розділ 1. Пролог. Відьма з розбитим серцем і любовне зілля. (Частина 1)

- Перепрошую, це резиденція "Відьми Озера"?

Неочікуваний відвідувач змусив Роуз завмерти, щойно вона відчинила двері. Дівчина поспішно сховала волоссям щоки, що вкрилися рум'янцем.

Починаючи від старих дверей, увесь офіс-по-сумісництву-житло Роуз був повністю завалений одягом.

- Так, ем, це справді будинок "Доброї Відьми Озера"...

- Незважаючи на те, що це несподівано, я хотів би звернутися з проханням, - тоном, що видає звичку командувати, прямо висловився нежданий гість.

І нехай освітлення резиденції доволі слабке, обличчя, що визирало з одягу, виявилося легко впізнати.

Роуз знає цього хлопця. Його звати Гарідж Азм. Для відвідувачів будинку відьми цілком природно приховувати свою особистість. Прихід сюди вважається ганебним, якщо не абсолютно ганебним, адже відьми, як правило, відомі своїми зіпсованими вчинками і мінливою природою.

Роуз уважно стежила за Гаріджем... у такої людини не повинно бути жодних справ у такому місці. Чого ж він хоче?

Губи Гаріджа зловісно розкрилися.

- Я хочу купити любовне зілля.

Від надмірного шоку маленька чаклунка рефлекторно піднесла до губ лист салату, що тримала в руках... хрум-хрум, ням-ням. Соковитий салат негайно передав їй свою свіжість.

- Вибачте, але... на жаль, на даний момент любовних зілль немає в наявності.

- Але ви ж плануєте створити ще, вірно?

- Ем, ух, так, звісно...

З того, як дівчина відповідала досі, будь-хто міг здогадатися, наскільки вона незграбна в соціальних стосунках. Але, навіть не дочекавшись, коли відьма договорить, фігура в капюшоні продовжила:

- Тоді давайте домовимося. Я підготую всі необхідні інгредієнти для зілля.

- Ви розумієте, що це дуже дорого?

- Я все оплачу.

- І приготування, також, займе багато часу... Будь ласка, будьте терплячі. Вибачте, але, сподіваюся, у вас не буде жодних заперечень з цього питання.

Ням-ням-ням, ковтай. Роуз проковтнула лист салату.

Гарідж був загрозливо страшним, але його вираз обличчя також відображав ясне благання, яке змушувало будь-кого, хто почув його, співчувати йому.