Я відьма, яку коханий попросив створити любовне зілля

Розділ 33. Відьма вирушає в дорогу (частина 2).

- Це тут, - Тара нарешті зупинилася. Пухкі пальці жінки покрутили непомітну дверну ручку. Кімната, що відкрилася очам, виявилася набагато скромнішою, ніж розкішний коридор зовні. Обстановка простакувата, навіть занадто. Всередині розташовувалися тільки примітивне ліжко, шафа і невеликий письмовий стіл. Розмір приміщення набагато менший, ніж відьомська хатина, але, принаймні, воно чисте. Їй не потрібно прибирати безлад із ліжка, щоб лягти. Також є невелике віконце, через яке проникає сонячне світло.

Тара відкрила шафу. Всередині висіло кілька випрасуваних суконь. Жінка змусила чаклунку приміряти кілька вбрань. Вони простакуваті, виконані в пастельних відтінках, кольори якраз пасують молодій леді.

- Включаючи тебе, тут п'ять слуг. Хоча наш пан воліє робити більшість речей самостійно. Отже, якщо тобі нема чим зайнятися... тримай голову прямо.

На підтвердження своїх слів, Тара підняла обличчя Роуз за підборіддя, через що дівчина здивовано втупилася на руку служниці.

- Садівник приїжджає чотири рази на місяць. Є кінний екіпаж, але в нас немає кучера. Проте всі чоловіки можуть водити карету. Тому, якщо в тебе є якесь доручення, що вимагає виїзду кудись далеко, можеш попросити дозволу в Сафіна.

- Зрозуміло.

- Оскільки в тебе є кілька колег, ти маєш швидко навчитися. Ти заміниш покоївку, яка зараз в декретній відпустці. Постарайся. Це твій розмір, так?

Роуз вручили кремову сукню з вишитими на ній блідо-блакитними квітами. Ще їй видали синій фартух, шийну хустинку і капюшон із такої ж тканини.

- Ти не повинна бентежити нашого пана, зрозуміло? Я підберу тобі відповідний гардероб. Пізніше видам тобі вечірнє та офіційне вбрання твого розміру.

- Добре.

- Негайно переодягайся і йди на кухню. Молода леді прибуде сьогодні, ми не повинні її підвести.

"Молода леді прибуде сьогодні..."

Почувши ці слова, Роуз, нарешті, зрозуміла всю ситуацію. Виходить, її помилково прийняли за нещодавно найняту покоївку, яка мала прийти сьогодні вранці. Мабуть, в особняку готуються вітати "справжню" Роуз. Вона відчула полегшення, що збило Тару з пантелику.

- Оскільки ти працюватимеш тут від сьогодні, гадаю, тобі слід знати... - пробурмотіла Тара ледь чутно, - ...молода леді, яка прибуде сьогодні, відьма.

Роуз зберегла спокійний вигляд, але всередині була сильно здивована.

"Я не думала, що Гарідж скаже комусь іще, окрім Сафіна, що я відьма... чи може відьма справді бути поруч із ним?"

Всередині дівчини почала розростатися тривога. Всередині себе вона, скільки б не повторювала, що через непорозуміння її прийняли за іншу, все одно не могла заспокоїтися.

Роуз, яка скоро стане дружиною господаря цього маєтка, стиснула в руках свій багаж. Подумки вона зазначила, що їй варто утримуватися від відновлення діяльності з приготування зілля. Було б дивно, якби вона почала обробляти печінку тварини, що з'явилася з нізвідки. Та й посуд, у якому можна було б донести інгредієнти до хатини, лишився там же, на острові, тож, зрештою, їй не варто займатися тут чаклунськими штучками. У цьому будинку вона має принаймні спробувати виглядати пристойною людиною. Той факт, що Гарідж великодушно запросив її до себе як гостя, справив на дівчину глибоке враження.

- Тобі не слід надто сильно турбуватися, бо цю особу вибрав сам пан, але, в жодному разі, не варто злити або ображати її! Інакше одним помахом тростини вона може перетворити тебе на жабу!

Чаклунка відчайдушно стримувала своє бажання заперечити: "Тільки Великі Відьми минулого могли використовувати таку могутню магію..."

Думаючи, що Роуз - споріднена душа, Тара розсміялася. Переставши турбуватися, жінка набула полегшеного виразу. Хоча вона й боїться Відьми, здається, її довіра до свого господаря сильніша за страх.

Служниця вийшла з кімнати, але майже одразу повернулася назад, і побачила, що Роуз не поворухнулася, хоча вона вже вручила їй сукню.

- Давай, не лінуйся... що з твоєю фігурою? Чому ти така худа? Твій попередній наймач морив тебе голодом? - Тара підійшла до дівчини і схопила її за щоки. Потім вона повернула голову Роуз вправо і вліво, щоб роздивитися краще. - З таким обличчям неминуче, хтось заздритиме тобі і намагатиметься нашкодити.

Тара в одну мить стягнула з Роуз стару сукню. Дівчина, яка ніколи не стикалася з подібним поводженням, застигла на місці.

- На щастя, дружина попереднього твого наймача - хороша людина. Вона написала вражаючий рекомендаційний лист. Навіть Сафін, наш дворецький, вирішив найняти тебе без співбесіди. Тож, працюй старанно. Адже, якщо ти будеш добре справлятися, наш пан подбає про тебе, навіть якщо пізніше вирішиш взяти декретну відпустку.

Тара допомогла чаклунці вдягнути нове вбрання, та ж стояла прямо, як манекен.

- Роуз, тобі найняли покоївку, але, як я вже казала, слуг в нас лише кілька. Тому, ти повинна робити всю роботу сама - чистити піч, прибирати, мити, готувати, робити покупки...

Нарешті, шийна хустка була зав'язана на ній. Тара поплескала відьму по грудях, даючи сигнал до початку роботи.

- Щороку під час фестивалю всім співробітникам дається відгул, а також подарунок. Ти ніде не зможеш знайти пана кращого за нашого. Крім того, він красунчик. Тож постарайся..., а також постарайся зробити все можливе, щоб не закохатися в нього.

Ці слова пронизали Роуз. Вони вжалили її. Дівчина випрямилася, не відповівши ні "так", ні "ні".