Я відьма, яку коханий попросив створити любовне зілля

Розділ 44. Відьма і таємничий гість (частина 4).

Принц розгледів маленьку фігурку, одягнену в темний одяг, що ховалася за колоною залу, який розділяв внутрішній двір. Дізнавшись, хто ця особа, Яшм твердо встав на ноги, перед цим вмивши обличчя водою з фонтану. Він одразу зрозумів, що це не до добра.

- Слухайте... ми щойно говорили про відьму, так? Не смійте згадувати про це перед цією людиною.

- Зрозуміло.

- Зрозумів.

Яшм хмурився, демонструючи дискомфорт, поки роздавав вказівки Гаріджу і Геогру. Потім він рушив у напрямку до людини в темному. Його хода, сповнена гідності, нічого не говорила про його стан похмілля. Фігурка здригнулася в той момент, коли зрозуміла, що її виявили. Однак, відкритий простір не дозволяв їй втекти ні вправо, ні вліво. Нервозність людини була очевидна.

- Лулу, що ти робиш?

Людина в темній мантії одразу напружилася. Він повільно розвернувся. Але, всупереч очікуванням, те, що відкрилося її - чи, якщо бути точним, її - очам, це ніжна усмішка Яшми.

- Привіт, ласкаво просимо додому. Сьогодні ти повернувся рано.

- Зрештою, багато чого сталося.

Гарідж і Георг вклонилися.

Дівчина, яка, здається, звикла до того, що люди поважають її, кивнула на знак того, що б вони підняли голови.

- Я не очікувала, що зможу зустрітися з братом так рано вранці. День обіцяє бути чудовим, - сказала панянка зі спокоєм на обличчі.

Лулу - четверта принцеса Марджана. Їй тільки нещодавно виповнилося одинадцять років. Її посмішку вихваляють, як один зі скарбів королівства. Її молочно-біле волосся випромінює перловий блиск, варто лише сонячному світлу впасти на нього.

- До речі, ти ще не відповіла на моє попереднє запитання.

- На яке?

- Я запитав, що ти тут робиш.

- Точно. Але, брате мій, це справді дивне запитання. Двір існує якраз для того, щоб люди могли в ньому прогулятися. Тобі потрібна причина, щоб вийти на легку прогулянку вранці?

- Ти? Та, хто ненавидить вставати ні світ, ні зоря? Не схоже, що ти тут для того, щоб привітати свого брата.

Лулу продовжила дивитися на Яшму без натяку на посмішку.

- Щоб встати так рано вранці, ти повинна була щось зробити, вірно. Якби тут була наша улюблена сестра, перша принцеса Біллаура, вона була б дуже вражена тобою.