Про моє переродження у безсмертного (novel)

Том 4 Глава 29 - Тренування

***

Передмова автора

***

Привіт всім! У цьому розділі буде кілька моментів, які я намагався пояснити гранично зрозуміло, але через сам концепт, мені здається, що це виглядає злегка заплутано і розмито. Але знову ж таки, я сам все чудово розумію, але мені важливо, щоб ви не заплуталися. Отже, якщо якийсь момент викличе у вас питання, напишіть про це у коментарях будь ласка. Я намагатимуся виправити, і написати все більш зрозуміло. Можливо, я надто заганяюсь і все набагато простіше, ніж мені здається. Тому хочеться отримати фідбек від читачів. Заздалегідь дякую, і приємного проведення часу!

***

- Частина 1 -

За останні кілька місяців я встиг відвідати тисячі різних світів. Ось тільки через бар'єр все обмежувалося мізерним простором, і тому мені складно сказати щось про ті світи, так як про них нічого нічого не відомо. В одному зі світів мешкають зубасті квіти переростки, що дуже схожі на тюльпани. Вони пожирають всю живність, що насмілиться наблизитися до них, а потім огидно відригують. Але чи стоять вони на верхівці харчового ланцюга? А може, вони мешкають тільки в цьому лісі? Я поняття не маю.

Або, наприклад, світ, у якому абсолютно нічого не видно, адже бар'єр знаходиться в епіцентрі нескінченної піщаної бурі. Але чи весь світ покритий пісками? Може, вся планета і є, одна велика буря? Дивно звучить, та хто його знає?

Був і світ, де міста будують на хмарах, що дрейфують. Але скільки б ми не пливли небом, я жодного разу не побачив на землі хоч щось, крім моря. Але ж міста, що пролітають повз нас, з чогось зводили? Чи означає це, що хмари просто рухаються заздалегідь заданим напрямом?

Як я вже казав, лічильник відвіданих мною світів перевищив тисячу. І покидаючи кожен із них, у мене виникало дедалі більше запитань. Ось тільки отримати на них відповіді практично неможливо.

Якби не постійні тренування, я не міг би відволікатися і точно впав у депресію. Переді мною стільки цікавого, а я не можу це дослідити. В академії я нарешті позбувся гнітючого погляду батька, адже навіть Боги не здатні дізнатися, що відбувається всередині. Спочатку я навіть замислювався, може мені варто попросити у Іріме дозволу залишитися тут? А якби він відмовив, то можна було б змінити мою нагороду за виконання завдання. Навіщо мені інформація про сім'ю, якщо я можу раз і назавжди забути про Темнозем'я, і все, що з ним пов'язане.