Про моє переродження у безсмертного (novel)

Том 2 Глава 9 - Перший крок на вільній землі

- Частина 1 -

Шая та Фріленд знаходяться недалеко один від одного. Два дні шлях на кораблі. Дізнавшись про це, я відразу ж запитав: «Чому демонічні раси досі не напали на людей?». Хоча я ставив це питання ще раніше. Люди воюють один з одним, при тому, що навколо них повно зовнішньої загрози. Але тепер я розумію, що їм нема про що турбуватися. Навіть якщо озброєний флот попрямує у бік Шаї, Світовий Суддя не пропустить їх. Тіло цього змія опоясує всю планету і є своєрідним кордоном. Щоб ти не робив, ти не перепливаєш через тіло змія. Тому тобі треба плисти до однієї з його голів, які навколо всього світу.

Перш ніж він пропустить вас, ви повинні пройти перевірку. Як сказав Ранброк, капітан групи з якою ми пливемо на Фріленд:

— У перевірці нема нічого складного. Просто будь собою. Навіть якщо твої наміри жахливі, не намагайся обдурити Суддю.

— А що коли в мої наміри входить захоплення чужої країни? Хіба суть не в тому, щоб він не пропускав таких варварів? - Запитав я.

- Тоді Суддя зважить усе за і проти. Говорять, він навіть майбутнє здатний бачити.

— Тож у теорії він все ж таки може пропустити збройний флот?

— Якщо баланс світу не похитнеться від цього, то цілком. Можливо, змій побачить, що загарбники програють. У такому разі, у цьому світі стане менше варварів.

А ще я дізнався, що він один із чотирьох Богів цього світу. Тоді я не маю запитань, до його сили. Сумніватися в ній, мабуть, також не доведеться.

— Баланс, який ти згадав, що це? — спитав я Ранброка.

Я маю зразкове уявлення про що він, але краще почути точну відповідь, якщо така є.

— П'ять континентів Темнозем'я живе у світі вже майже тисячу років. Тільки місцеві конфлікти мають місце. Загалом баланс це світ без великої війни.

Поки ми розмовляли, то вже встигли доплисти до голови змія. Його тулуб має подобу шиї, і він постійно нею рухає.

За нами є ще кілька кораблів. Ранброк сказав, що як тільки вони допливуть до так званої стоянки, почнеться та сама перевірка. Сама стоянка знаходиться далеко від голови.

З трюму вийшла Тамайя. Вона вже встигла вдягнути своє спорядження. Дівчина дивилася на мене радісним поглядом та посміхалася. А я навіть не пам'ятаю, що взагалі робив учора. Я просто помахав їй у відповідь, і вона пішла до своєї сестри.