«Тайм-аут/TimeOut»

Розділ 5

На годиннику п'ята ранку, мій літак щойно приземлився на злітну смугу в Каліфорнії. Весь цей час, я ще досі не могла повноцінно відійти від вчорашніх подій. Те що близькі для мене люди завжди готові встромити ножа в спину. Звісно, я розуміла що це все не вічно, переконавшись в цьому багато разів.
Що одні люди йдуть з нашого життя назавжди, а інші залишаються.
Тільки чи на довго це все?

Забравши свій багаж, я покинула літак.
Вийшовши з аеропорту, на мене очікував приємний сюрприз.

— Тату?

Він стояв біля машини з букетом в руках.

— Доню, як ти виросла. Радий тебе бачити. -відповів він.

Нічого не сказавши, я просто підійшла і ніжно його обняла. Він приобняв мене однією рукою за талію, а в іншій тримав букет.

— Як би ж ти приїжджав частіше до Лос-Анджелеса, то бачив як я росту. - я замовкла. — Але ти приїхав тільки на похорон бабусі, і поїхав навіть не попрощавшись. - я ображена за це.

— Пробач золото. Але бізнес потребував мене.

— І я також. - я ображена на нього, але люблю я його більше за це.

— Жодне вибачення не окупить мою відсутність. - його голос був стомленим. — Ти стала такою красунею за два роки. - він оглянув мене з ніг до голови. — Це тобі. - коротко сказав він, вручивши мені букет білих троянд.

— Дякую, не варто було. - подякувала.

— Це не обговорюється. -сказав він, та ніжно поцілував мене у тім'я.

— Гаразд, будь по твоєму. - сказала я, сідаючи в машину.

По дорозі до моєї квартири, ми із батьком дуже багато чого обговорювали, я йому розповіла про плани на найближчий час.
Що маю догнати пропущену програму за місяць.
Я була змушена пропустити місяць навчання, через певні проблеми з громадянством та екзаменами.
Але для мене, пропущений місяць навчання не стане проблемою.

Приїхавши до будинку, у якому знаходиться моя квартира.
Батько допоміг мені з валізами, і поїхав по своїм справам. Всі мої речі давно уже були доставлені міжнародною транспортною компанією. Мені залишилось тільки розставити все по своїх місцям.
Ремонт у квартирі був повноцінно облаштований під мене, та мої вподобання, за що я дуже вдячна дизайнерам.
Перш ніж розібрати усі свої речі, я захотіла прийняти душ, щоб змити з себе втому та п'яти годинний переліт.
Вийшовши з ванної кімнати, я переодяглась в домашній одяг, і приступила до розкладання речей.