«Тайм-аут/TimeOut»

Розділ 13

Дамір

Як тільки я закрив за Леоном двері, я почув тихі кроки, та ніжний жіночий голос за своєю спиною.

— Дев'ять років назад моя мати мене покинула, в дванадцять років я зіткнулась з цькування та насильством, а в п'ятнадцять була майже... - вона перервалась на пів слові як тільки я до неї повернувся.  Її погляд який був спрямований на мене, та був спустошений.  На її обличчі я не побачив жодної емоції.

— Міро, давай присядемо і ти все розкажеш по порядку. Звісно, якщо ти цього хочеш? - сказав я.

— Так...

Я підійшов до неї  взяв за руку, та повів її в сторону дивану.

Ми сіли на диван, вона відразу ж продовжила:

— Коли мені було дев'ять років, вона мене покинула залишивши з татом, вони із ним подали на розлучення. Тому що, на той момент у мого батька були фінансові проблеми, та великі проблеми із бізнесом. Агнія моя мати, завжди звикла жити в достатку, і для неї не був потрібний чоловік у якого були серйозні проблеми, мій батько був лише для неї тягарем, на той складний для нас із ним період.
Але як виявилося це не всі квіточки на полі, Агнія вийшла за мого тата не зате що вона його покохала, ні не за це. Вона вийшла не за нього, а за його гроші та статки.
Але і це ще не все, протягом багатьох років їхнього подружнього життя Агнія зраджувала моєму татові. Вона завжди шукала для нього заміну, у випадку якщо він  в крайньому висновку збанкрутує. Що саме і трапилося.
Вона у складний для нього час навіть не підтримала, і не була поруч із ним, а знайшла самий найпростіший вихід з цієї ситуації, подала на розлучення та забрала останні гроші мого батька. Який зводив кінці з кінцями щоб утримати свій бізнес на плаву. На що для неї було байдуже, вона тоді уже десь відпочивала, та трахалась із своїм черговим багатим козлом.
Але знаєш що, все ж таки два її рішення було досить хорошим. Я дякую для неї тільки  зате, що вона подарувала для мене життя. І не забрала мене з собою,  не змусила робити те, що робить вона, це єдине за що я для неї вдячна.
Бо її для мене, більше ніколи не існувало в моєму житті, такого поняття як слово ''мама'' та материнська любов не існує від самого мого народження. Так як я, для неї була лише проблемою. Вона не приймала ніякої участі у моєму вихованні, можна вважати що більшу частину у моєму вихованні приймали мої бабуся з дідусем. За що я дуже сильно для них вдячна, зате що вони стали для мене моїми другими батьками. Нажаль, яких я лишилася у шістдесяти річному віці. Пройшло всього два роки, з їхньої смерті.