Раміра
Я прийшла до тями, і мене огорнув незнайомий для простір. Це не є моєю кімнатою. Кімната була у комбінації кольорів чорного, і білого. Тут досить не погано. Я лежала на великому двох спальному ліжку у чужій кімнаті. Дамір. – це його кімната. Легка посмішка з'явилася на губах, але і раптово зникла.
Згадавши, як огидні руки Асторна були на моєму тілу. Як він здер з мене одяг, і я гола лежала на сирому бетоні, задихаючись від приступу астми. Завдяки Даміру, я зберегла свою цноту, і я не зґвалтована. Це дуже мене тішить.
З роздумів мене перервали двері які доволі тихо відкривалися. Я сіла на ліжку піджавши під себе ноги, та сперлась об спинку ліжка. Двері цілком були вже відчинені, я підняла свій погляд від побаченого я злегка закусила нижню губу. Я і не помітила як моє дихання пришвидшилось. Перед мною стояв Дамір, лише в одному рушнику обмотаний округ його стегон, його волосся було мокрим, а по тілі стікали каплі води. Він щойно вийшов з душу.
Чорт. Чому я його роздивляюсь?
Не буду брехати, він своїм лиш виглядом мене збуджує.
Внизу живота з'явилася тяжкість, і все стягнуло в тугий вузол. Чорт, я наскрізь промокла.— Ти не голодна? - запитав він.
— Ні, а що? - відповіла і запитала.
— А таке відчуття, що так. Ти просто поїдаєш мене своїм поглядом, ніби я твій лакомий шматочок. - відповів Дамір.
Я з соромом відвела погляд, мої щоки покрилися рум'янцем.
— Сором прокинувся? - саркастично запитав він. — А де ж той стервозний тон, і лукавий погляд? Невже ти можеш бути настільки милою?
Він знущається, і спокушає водночас.
— Здивований?
— Так. - його голос став лукавим.
Він підійшов до ліжка, і двома руками вперся в спинку, по обидва боки від моєї голови. Я важко зковтнула, і серце пропустило удар.
— Розслабся, а то, ти сильно напружена. - він провів носом по моїй щоці.
Це так приємно, його дотики.
Я зловила його вуста своїми. Від цього легкого дотику, тепло пронизило кожну клітинку головного мозку.
— My ambra, я тебe першого разу попереджував не грай з вогнем, інакше мій контроль поруч з тобою мене покине.
![](https://img.wattpad.com/cover/356812961-288-k647183.jpg)
ВИ ЧИТАЄТЕ
«Тайм-аут/TimeOut»
ChickLitЖиття складне, і ніщо не буває легким. У ранньому віці для героїні довелося пережити багато проблем, які звісно залишили після себе не загояні рани. Вона була білою вороною, на фоні інших. Єдина її мрія була, повернутися через декілька років до рід...