Дамір
– Доречі Даміре, наші друзі не повинні знати, що ми перестали поки бути як кішка з собакою. - попередила Раміра, коли ми переступили поріг готелю. – Слухати моралі від Ліси, не сама приємна річ. - закотила вона очі догори після сказаного.
– Читати моралі коли вона сама трахається із Леоном? - її вираз обличчя змінився. – Раз на те пішло діло, то мені після нашої перемоги можна буде добряче повеселитися, і трахнути декількох дівчат? - за реготав я.
По мої голові прилетіло спортивною сумкою, яка була важкою.
– Ой, пробач. - награно сказала вона. - А чому ти надієшся на перемогу?
– Того року ми програли, цього роки ми не подаруємо для них перемогу у матчі.
– Дуже шкода. - з награним сумом мовила вона. – А я вже придумала план, як буду тебе втішати після поразки. - все ще з награним сумом говорила вона. – Але думаю твої лялечки на ніч зроблять це краще за мене. - я відчув нотку ревності в її голосі.
Кішки, мишки? Окей. Доки нас не помітили наші команди, я почав наступати на неї, загаючи в закуток від по сторонніх очей. Не з тим граєш кицю.
В одній руці в мене були сумки, а іншою я сперся об стіну поряд з її головою.
– Відпусти. - прошипіла Рамі.
– Силою тебе не тримаю, то чому ти ще стоїш?
Я підійшов ближче залишивши між нашими тілами від сили 5 сантиметрів. Залишив трохи відстані, але нахилився до її шиї і вздовж до вуха вдихнувши її аромат вишні в поєднанні із прянощами.
Груди здіймалися, пульс пришвидшився, але вона старалася не видавати себе. Пізно крихітко твоє тіло видає тебе! А цілком знаю що може стати її ударом. Мої губи торкаються мочки вуха і маленької ямочки за вухом. Вона прикрила очі і глибоко вдихнула.
– Навіть не вдариш, за те що я тебе торкнутися? - з солодкою спокусою запитав я у неї. – Визнай, сконцентруватися вже важче коли тканина твої трусиків наскрізь мокра? - продовжив на маленькій відстані від її вуха шепотіти кожне слово.
– Не розумію про що ти. - режим дурепи?
– Справді? Що ж буде, якщо я вирішу провірити правдивість твого нерозуміння?
Я випустив сумки з руки, і вони упали з не голосним звуком на плиточну підлогу. Повільно в міліметрі від її шкіри ноги провів рукою зверху до низу, повторюючи рух руки не торкаючись шкіри. Яка і без того була покрита сиротами від легкого поцілунку.
ВИ ЧИТАЄТЕ
«Тайм-аут/TimeOut»
Chick-LitЖиття складне, і ніщо не буває легким. У ранньому віці для героїні довелося пережити багато проблем, які звісно залишили після себе не загояні рани. Вона була білою вороною, на фоні інших. Єдина її мрія була, повернутися через декілька років до рід...
