- Фух, трясця, встиг, - спирається на коліна захеканий Хосок, який біг до друзів п'ять кварталів. - Це тут випадок... - осікається, дивлячись на старий і нерівний цегляний мур, що розділяє чийсь двір від дороги.
Покрита брудом і пліснявою стіна суцільно в отворах від куль, але не вони змусили Хосока замовкнути, адже хто знає, скільки років цим отворам і скільки людей віддали свою душу Богові саме тут. Він бачить бризки потемнілої крові, що заляпала стару цеглу, і сам домальовує картину.
- Кажуть, він Х'юго двадцять шматків заборгував, - киває на труп Намджун, що лежить на узбіччі з газетою на обличчі.
- Скільки ми вже тут стирчемо, а його не забирають, - опускається на тротуар Чонгук.
- Знову ми ховатимемо? Ми що, могильники? - обурюється Хосок і, підійшовши до трупа, забирає газету. - Охрініти, у нього немає обличчя, - морщиться альфа. - Мо, брате, він твоя копія.
- Котися під три чорти, - репетує Мо і, засукавши рукави, кидається до Хосока. Намджун хапає молодшого впоперек і, сміючись, штовхає до стіни.
- Охолоньте, - звертається він до хлопців. - А ти вже закрий його обличчя! - кричить на Хосока.
- Ми зателефонували до служби, його заберуть, - підходять до хлопців двоє чоловіків, які мешкають на цій вулиці.
- Якщо не заберуть, то зателефонуйте мені, - Намджун бере телефон одного з чоловіків і вбиває свій номер. - Ось картка загиблого, щоби ім'я та прізвище написали, - простягає їм картку альфа. - Тільки не кидайте у сміттєві баки, прошу. Впевнений, у кожної людини є хоч хтось, хто шукатиме її могилу, щоб оплакувати.
- Так, звичайно, - киває один із чоловіків.
- Думаєш, подзвонять? - наздоганяє Намджуна Чонгук, що йде до зупинки. - Мабуть, обчистять і запхають у бак. Сумніваюсь, що всі такі добрі, як ми, не обкрадають мерців.
- Тільки б не розчленовували, бо ходи потім, і, збирай частини тіла на смітниках, - пирхає Сайко, який, щоб згладити провину перед Мо, несе його на спині.
- Та заспокойся ти, поховають його, інакше я їх у сміттєвий бак живими запихаю. Думаю, вони це зрозуміли, - твердо каже Намджун.
***
Після школи Чонгук із друзями пропадає у тренажерному залі, де хлопці займаються змішаними бойовими мистецтвами. Намджун подає великі надії, тож тренер навчає його безкоштовно. Намджун планує брати участь у боях без правил, де можна добре заробити, і тому на повну викладається на тренуваннях. Банда «Звірів» за два роки розрослася і включає майже всіх хлопчаків чотирьох великих вулиць району. Хлопці стежать за порядком на територіях, захищають своїх від нападів сусідніх банд і вирішують свої проблеми, розуміючи, що дорослим не до цього.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Gangstas
FanfictionМи є ніч. Mafia AU ------------------------------- ОРИГІНАЛ: автор: Лія Мовадін знайти: фікбук ------------------------------- ПРИМІТКИ: Інші роботи автора: Ultraviolence: https://www.wattpad.com/story/356916773-ultraviolence