Gangstas

Частина третя. Бамоса вайлар

Намджун повідомляє про вибори нового лідера у вівторок вранці. Вибори мають пройти через три тижні, а поки що Кальдроном все ще керують Звірі. Чонгук відмовляється відвідувати нараду Звірів у день оголошення про вибори та їде до Ла Тієрри. О шостій вечора того ж дня Ла Тієрра та Обрадо оголошують про відокремлення від держави Кальдрон і проголошують себе незалежною державою Левіафан, якою керує Ель Діабло. Новина наздоганяє Звірів у штаб-квартирі, і перші хвилини всі лідери дивились шокованим поглядом один на одного. Прийшовши до тями, Намджун вимагає Омаріона і Мо вислати в Ла Тієрру та Обрадо всіх своїх людей, а сам, обхопивши руками голову, дивиться на мобільний на столі. Альфі потрібно кілька хвилин, щоб заспокоїтися і набрати Чонгука.

— Бачу, новина до вас дійшла, — усміхається Чон.

— Що ти накоїв? — ледве стримується, щоб не кричати, Намджуне.

— По-перше, терміново відклич хлопців, яких ти, мабуть, уже вислав до моєї держави, — каже Чонгук. — Я виставив там армію, будь-яка ваша дія буде розглядатися як вторгнення, і я накажу про початок військових дій. По-друге, це ви відмовилися від мрії, я від своєї не відмовлявся.

- Як? Як тобі вдалось? - Хапає трубку Сайко. — Як ти все це підготував? Ти, ще обіймаючись з нами, планував ножа в спину встромити?

— Заспокойся, нікому я ножа в спину не встромляв. Поки що, — цедить крізь зуби Чонгук. — Готуюся я з дня державотворення: і зброю скуповую, і людей треную, правда за межами Кальдрону, дякую Кушу, знову підтримав. Якщо бути чесним, я готувався не до відділення, а до нового методу правління, думаючи, що навіть якщо не всі, але деякі з вас мене підтримають, але я помилявся, і довелося направити підготовку в інше русло. Ви відібрали у мене Кальдрон, я відібрав у вас половину, але відберу все. Було б добре, якби ви віддали мені острів добровільно і відійшли від справ. Ви можете спокійно жити і працювати в Кальдроні, для вас нічого, крім того, що ви втратите політичну владу, не зміниться.

- А для тебе зміниться, - таки зривається на крик Намджун, - кінчай це свавілля, інакше, клянуся, я тебе за ґрати запроторю!

— Давай без погроз, — посміхається Чонгук. — Чого ти губиш? Відійди від влади, віддай мені острів.

— Щоб ти встановив тоталітаризм?

— Щоб я встановив дисципліну.