Коли лиходії повстають Книга2

Розділ 27

ДАНТЕ

Суд був призначений на 31 січня, це був понеділок. Я був ув'язнений трохи більше місяця, і мені це вже набридло. Не те, щоб в'язниця була кошмарною. В основному, там було дуже нудно, і для людини, яка звикла робити сорок справ одночасно, це постійно втомлювало мене, поки я не став дратівливим.

Найгірше було те, що я сумував за Єленою.

Якщо в нашому віддаленні був якийсь плюс, то він допоміг мені усвідомити глибину моєї любові до неї. Я відчував її у своїх кістках та крові. Вона зігрівала мене ночами в арктичній тюремній камері і зберігала розум після довгих годин рутини, коли я обертав ці пекельні ніжки стільця.

Я використав спогади про неї, як наркотик, забуваючи про своє оточення та обставини. Я сперечався з собою про те, який колір вибрати для її сірих очей: олов'яний або мокрий камінь, грозові хмари або ясне сіре небо. Думав про те, як вперше поцілував її на своєму столі і як вперше взяв її на капоті Феррарі після того, як подумав, що можу втратити її під час погоні.

Наше майбутнє складало мені компанію ночами, коли я лежав у ліжку і дивився в стелю, намагаючись не звертати уваги на безперервне хропіння мого співкамерника без язика. Як я знову одружуся з нею в присутності всієї її Сім'ї, сфотографуюся для журналу Шоста Сторінка, якщо вона захоче. Як я даруватиму їй дітей у будь-який спосіб. Якби ми не змогли зачати дитину природним шляхом, ми могли б її усиновити. Єлена буде неймовірною матір'ю, і я не міг дочекатися нагоди побачити, як ця мрія здійсниться для неї. Таємно, хоч я не робив цього вже багато років, я молився Богові, щоб ми змогли зачати дитину разом. Що я зможу побачити димчасто-сірі очі Єлени в чудовому обличчі, яке я зможу тримати у своїх руках та називати своєю дочкою чи сином.

Коли я не думав про неї, то будував змови.

Я знав, що ми у стані війни.

Люди з Італії, яких я завербував, коли ми перебували в Неаполі, прибули наступного дня після Різдва, двадцять чоловік, єдиною причиною перебування яких у місті була підтримка зусиль Чена, Адді, Яко та Френкі зі знищення сім'ї ді Карло.

Картель Басанте був радий допомогти, тому що зараз вони намагалися обігнати мексиканський картель Вентура на ринку східного узбережжя.

У справу вступив мотоклуб Занепалі, все ще розлючені тим, що ді Карло влаштував на них засідку та вбив віце-президента Нью-Йоркського відділення.