Магічна битва: реакції

💓 Реакція на твої обійми 💓

🌑Fushiguro Megumi🌑

Покинувши кафе, у якому ви чудово провели останні чотири години, Нобара потягнула Юджі з собою у магазин, щоб забрати заздалегідь куплені речі. А ви з Мегумі залишились удвох біля кафе, чекаючи на друзів.

Склавши руки на грудях, Фушігуро сперся на стіну будинку, дивлячись на захмарене небо. Між вами повисла незручна пауза. Непомітно поглядаючи на нього, ти намагалась зрозуміти причину такої поведінки, але обличчя хлопця не виражало жодних емоцій.

- Все добре? - ти акуратно запитала в Мегумі.

- Так. - сухо відповів хлопець, було помітно, що він не бажає вести діалог, але це не означало, що його не хочеш вести ти.

- Можеш мені сказати, якщо щось сталось. Я вислухаю тебе. - твої слова, які мали допомогти в такій ситуації, навпаки, почали дратувати Фушігуро.

- Я ж сказав, що все добре. Чого ти пристала до мене? - він нарешті поглянув на тебе.

- Тому що ти мій друг. Я турбуюсь про тебе. - промовивши це, ти розвернулася в інший бік, не бажаючи дивитися на роздратоване обличчя Мегумі.

Простоявши так деякий час, ти відчула, що починаєш замерзати, тіло легко тремтіло від холоду. Обійнявши себе, щоб хоча б трохи зігрітися, ти закрила очі, очікуючи на друзів. Раптом ти відчула, що твоїх плечей щось торкнулось. Це була шкільна кофта Фушігуро. Ти розвернулася, щоб подякувати йому, але натомість обійняла хлопця. Відчуваючи, що він не відповідає на обійми, ти хотіла відсторонитись, щоб хоча б сказати дякую, але Мегумі не дав тобі розірвати обійми, міцно притягуючи до себе.

🔵Gojo Satoru🔵

Ви з друзями вирішили зіграти у гру "Правда чи Дія". Зібравшись разом у кімнаті Ітадорі, після невеликого перекусу, ви почали грати. Коли черга дійшла до тебе, ти вирішила обрати "дію". Порадившись, твої друзі загадали тобі завдання обійняти вчителя Годжо.

- Йди швидше, поки вчитель ще не спить. - Нобара виштовхнула тебе з кімнати, закриваючи двері на ключ, щоб ти не змогла повернутись.

Голосно видихнувши, ти попрямувала до сенсея, прокручуючи в голові план дій, який так і не знадобився, тому що ти зіткнулася з вчителем у коридорі.

- Не спиться? Вже пізно. - ти здригнулась, почувши в темному коридорі голос вчителя, було помітно, що він щиро хвилюється про твій стан.