Магічна битва: реакції

❤️ Признання в коханні ❤️

🌸Itadori Yuji🌸

Зелене листя дерев повільно колихалося від найменших поривів прохолодного вітру, які заносило з північного узбережжя.

Юджі, як справжній джентльмен, запропонував тобі свою кофту, помітивши, що твоя шкіра почала вкриватися дрібними мурашками. Погодившись на його пропозицію, на ваших щоках з'явився ледь помітний рум'янець від того, що ти будеш в одязі хлопця, який вбере у себе запах твого тіла та парфумів, залишаючись в нитках тканини ще надовго.

Прогулянка вже добігала кінця, але ви не бажаючи повертатися додому, вирішили сходити на міський пляж, щоб насолодитися виглядом вечірнього сонця, яке залишає свій останній відблиск на блакитній гладі води.

Людські голоси вже давно стихли, означаючи те, що на березі ви залишилися зовсім одні.

Раптом теплі пальці хлопця торкнулись мізинця твоєї правої руки. Такий ніжний, майже непомітний дотик, думки про який не могли вийти з голови наступні десятки хвилин.

Ти намагалася не звертати на це увагу, продовжуючи бесіду ніби нічого не трапилося, але рука хлопця стала наполегливішою і вже змикала твою долоню у своїй.

- Т/і, я хочу тобі дещо сказати. - обличчя Юджі було дещо стурбоване, але його очі, які дивилися на тебе з такою ніжністю дарували відчуття спокою. - Ти дуже хороша..., я часто думаю про тебе і мені дуже подобається проводити час із тобою...

Голос Ітадорі трохи тремтів, не приховуючи хвилювання від твого пристального погляду. Йому було важко говорити такі слова вперше.

- Я давно хотів сказати, що я кохаю тебе.
Твої очі округлилися від несподіваних і приголомшливих слів хлопця. Звичайна прогулянка перетворилася у побачення із признанням в коханні.

- Я розумію, що мої слова злякали тебе, але я більше не можу приховувати свої почуття. - Юджі сподівався, що хоча б не втратить вашу дружбу, той зв'язок, який ви вибудовували останні місяці. - Ми можемо залишитися хоча б друзями?

Ітадорі не знав, що ти відчуваєш те ж саме до нього, але не можеш признатися через страх відмови. Весь цей час не помічав, що ти дивилася на нього зовсім не як на друга.

- Юджі... - ти наблизилася до хлопця, міцно його обнімаючи, який одразу відповів на твої обійми, погладжуючи по спині.