Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 130. Бій.

Приблизно через годину Фен Цзю так і не з'явився.

- Цього хлопця не зловлять, чи не так? Забудь, я краще повернуся і подивлюся.

Якраз коли хлопець штовхнув свого вихованця, щоб той розвернувся, він побачив фігуру в червоному, що вискочила з лісу, і наблизилася до нього через кілька вдихів.

- Дуане Йе, чи може твій масивний звір увійти в простір духовних звірів? - Якщо це контрактний звір, який може потрапити у простір духовного звіра, його звір теж має вміти, вірно?

- Може! Але чому? Хіба я не можу далі на ньому пересуватися? - Він спантеличено глянув на Фен Цзю.

- Почекай, поки ми не покинемо землі династії Цін, перш ніж їхати далі. Інакше це буде надто примітним. Поспішай, сховай його. - Фен Цзю вказала рукою і подивилася за спину. Коли вони досягли прикордонного бар'єру, вона направила духовну енергію кінчиками пальців і, вказавши пальцем, голосно та виразно крикнула.

- Пролом!

Щойно пролунав її крик, духовна енергія на кінчиках її пальців рушила вперед. Наче величезна скеля була кинута в спокійне озеро, раптова хвиля духовної енергії запульсувала в цьому прозорому просторі.

Дуань Йе тим часом сховав свого контрактного звіра у простір духовних звірів і був приголомшений, побачивши перед собою як прикордонний бар'єр, ніби відчиняє для них маленькі двері. Як це могло статися?

- Ходімо!

Фен Цзю потягла його і стрибнула. Слідом за ними пішов Маленький Пожирач Хмар. Після того, як вони вистрибнули, це місце поступово відновило свій первісний вигляд.

- Я гадки не мав, що прикордонний бар'єр може бути подоланий таким чином. Хіба вони не впізнають, коли хтось вийде в такий спосіб?

Зі здивованим поглядом хлопець повернув назад і відразу його потягла Фен Цзю на своє літаюче перо разом з Пожирачем Хмар. Потім вони швидко...

*Через день у місті династії Цін*

Відпочиваючи на ліжку в готелі, Фен Цзю почула тихі звуки, здавалося, якісь люди сварилися внизу. Вона підняла ковдру та накрила голову. Однак через деякий час шинкар квапливо піднявся нагору і постукав у її двері.

- Молодий пане, молодий пане. Швидко відчиніть двері, молодий пане. Щось не так.

Коли вона почула напругу в голосі господаря, Фен Цзю безпорадно вилізла з ліжка, швидко одяглася і відчинила двері. З деяким невдоволенням вона запитала: