Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 93. Вбивство.

Усі люди в окрузі почули гуркіт. Коли товста жінка тяжко сіла на живіт чоловіка середнього віку, вони відчули, як земля злегка затремтіла.

Чоловік не міг закричати. Коли товста жінка сіла йому на живіт, він спінився, і його обличчя стало смертельно блідим. Він навіть не міг видати жодного звуку.

Він важив не більше п'ятдесяти кілограмів, тоді як вага тридцятирічної товстухи була за сотню. Така вага могла задавити людину до стану напівмертвий. Більше того, вона гарненько на нього присіла, від чого він почав захлинатися слиною.

Йе Джинг, стоячи поруч, дивилася на це, злегка розплющивши губи. Вона виглядала приголомшеною та здивованою. Доки Фен Цзю не повернулася до неї, вона все ще не повернула собі самовладання.

– Ну? Мені не потрібно викладати йому урок особисто. Я зміг вилити свій гнів, не витрачаючи на нього сили.

Очі Фен Цзю сяяли. Її підборіддя було ніжним і елегантним, у той час як сліпучий і енергійний дух сяяв на красивому обличчі. Вся її сутність була сповнена сяйвом і чарівністю, залучаючи молодих дівчат, що оточують її. Вони не могли відвести від неї погляд протягом дуже довгого часу.

Раптом пролунав свист стріли. Звук не вирізнявся на галасливій головній вулиці. Можна сказати, що різкий потік повітря був майже прихований гомоном.

Йе Джінг усміхнулася, почувши жарт Фен Цзю. Її раніше пригнічений настрій також піднявся, коли вона побачила, як високий і худий чоловік отримує урок. Як тільки вона збиралася заговорити, то побачила, що самовдоволене обличчя Фен Цзю раптово змінилося. Не чекаючи, поки вона спитає чи відповість, Фен Цзю схопила її і відскочила праворуч.

Різкий повітряний потік просвистів мимо і пролунав гуркіт від головної колони магазину ззаду. Вираз обличчя Йе Джінг також змінилося. Затяжний страх наповнив її серце.

Вона навіть не чула звуку та не розуміла, що сталося. Якби Фен Цзю не ухилилася, стріла потрапила б у них.

Її усмішка згасла, очі Фен Цзю стали холодними. Вона глянула на стрілу в колоні, і сказала Йе Джинг:

– Ці люди прийшли за мною. Повертайся до академії.

Вона продовжувала розмірковувати, хто це був? Хто напав на неї? Ця стріла призначалася тільки для того, щоб перевірити її реакцію, а не вбити її. Вона була дуже впевнена, що людина, яка стріляла в неї, була принаймні на рівні Золотого Ядра, але використав лише тридцять відсотків своєї сили.