Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 192. Сюсюкання на вулиці.

То була вона? Вона була спокійна і врівноважена, бо знала, що зрештою Хан Ронг не зможе завдати їй шкоди? Вона завдала удару? Як вона поворухнула рукою?

Коли сторожі атакували Хана Ронга, вони відчули духовне дихання в його тілі, яке немов усохло, через що стало неможливо контролювати дракона. Але як вона це зробила? Як вона змусила Хана Ронга миттєво втратити духовну енергію? Вони не бачили її руху.

- Пф-ф-ф!

Кров ринула з рота Хана Ранга, він витримав величезний біль, і встав. його обличчя було блідим від атаки, його тіло тремтіло, а кроки були хиткими. Відчуваючи втрату духовної енергії у своєму тілі, він не міг не дивитися в шоці на постать у червоному, його серце билося, нездатне заспокоїтися.

Невже з його тілом сталося щось ненормальне? Коли його енергія звільнялася, вона щось зробила? Може, вона не балувалася і не висміювала його, а заздалегідь планувала з ним розібратися? Вона знала, що він не зможе придушити свій гнів і прийде шукати її, щоб звести рахунки; вона розраховувала, що він прийде вбивати її! Чи розрахувала вона, що врешті-решт він втратить свою духовну енергію і не зможе завдати їй шкоди? Гарний розрахунок! Він потрапляв у її пастку на кожному кроці, не знаючи, що вона хотіла його позбутися! Хіба А Зе дозволив би йому залишитися після такого? Неможливо!

Тиск та повітряний потік у небі розсіялися. Потік повітря нижче також поступово розсіювався. Тихі очі Фен Цзю, дивилися на Хана Ронга, який у шоці дивився на неї, куточки її губ піднялися і оголили злий і чарівну холодну посмішку, відразу після чого червона постать швидко помчала до Хана Ронга, схопивши його за горло і притиснувши до дерева.

- Хочеш мене вбити?

Очі Хан Ронга звузилися, коли його горло було стиснуте, він був повністю позбавлений сили і не міг відповісти, коли вона підняла його до дерева. Він хотів убити її моментом раніше, і думав, що зможе це, хто знав, що сценарій зміниться.

- Простий слуга наважився діяти як господар особняка? Спочатку я подумала, що ти розумна людина, але явно тебе переоцінила. – заговорила Фен Цзю холодно, стиснувши його горло. Вона посміхнулася, дивлячись на його примружені очі і відкинула його до Сюаньюаня Мо Зе, який стояв поряд уже деякий час.

- Розберися з ним, адже він належить тобі!

Якщо хтось хотів позбавити її життя, пощади йому було не бачити. Якби цей чоловік не належав Мо Зе, вона зламала б йому шию раніше.