Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 83. Урок на духовному факультеті.

Всі були приголомшені, почувши її жарт. Студент, який веде їх, трохи насупився.

- Які скарби?

- Хіба ти не збираєшся просити моєї поради? У тебе немає скарбів, але ти хочеш, щоб я дав тобі кілька порад? - Фен Цзю кинула погляд на студента з розлюченим виразом обличчя, а голос звучав дико і безрозсудно. - Якщо ти хочеш поборотися зі мною, ти маєш спершу приготувати свою ставку. Інакше хто захоче пограти з тобою?

Вона спостерігала за натовпом, який сердито дивився на неї, почувши її слова і посміхнувся.

- Ви всі повинні зробити те саме. Якщо ви бажаєте пограти зі мною, у вас повинні бути готові ваші скарби. Якщо я програю, природно, я не вимагатиму їх. Але якщо я виграю, гей, гей, ви розумієте, що це означає.

Подивившись на студентів, які прагнули бійки, вона стримала посмішку. З напівзаплющеними очима і злегка вигнутими губами вона попередила їх.

- Не думайте, що ви можете боротися зі мною без будь-якої ставки. Якщо ви вирішите діяти, я повідомлю про це заступника ректора. Гадаю, ви вже знали, що замректора – мій прихильник. Якщо у вас вистачить сміливості, приходьте сперечатись.

Йе Джінг, яка була заблокована кількома студентками, не могла втриматись від усмішки, коли почула це. Залучаючи заступника ректора безпосередньо до цього... Хіба він не розлютиться після того, як дізнається про це?

Спочатку люди в академії думали, що його внесок був сумнівним. Але, як він сказав це зараз, усі подумають, що це таємно влаштував заступник ректора.

Студенти були вражені. Вони не очікували, що хлопець скаже таку нісенітницю. Якщо вони хочуть битися з ним, вони повинні приготувати скарби? І якщо вони не зможуть зробити, він подасть скаргу заступнику ректора? Це, це було просто... Надто безсоромно!

– Ну що? Якщо ніхто не набрався сміливості, тоді я піду. - Коли Фен Цзю говорила, вона дивилася на кількох учениць, які блокували Йе Джінга, показуючи чарівну посмішку.

- Милі сестрички, не блокуйте мою красуню Йе Джінг!

Ці студентки були вражені, побачивши, що молодик дивився на них своїми чарівними очима з посмішкою. Ці очі були як заворожливий вир. Вони могли лише безглуздо подивитися на неї.

Йе Джінг усміхнулася і вийшла вперед, недбало взявши Фен Цзю за руку.

- Ходімо, покажу тобі все.