Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 68. Попалися в пастку

- Я не очікував побачити таку приголомшливу людину в цьому палаці. Дивись, ця леді справді гарна. – звернув хлопець загальну увагу на дівчину.

Всі простежили за його поглядом і побачили, що повз них проходить жінка в білому. Її біле плаття роздмухував вітер, а постать була вишуканою. Що привабило їх найбільше, так це її бездоганне обличчя, вона була дуже гарна. Навіть ті принци, які звикли дивитися цілими днями на вродливих жінок, були зачаровані після першого погляду.

-У цієї жінки видатний темперамент, її сукня проста, але елегантна і така красива.

Коли інші почули це, кожен з них мав різний вираз обличчя:

- Вона – принцеса Імперії Фенікса? Така руйнівна краса, яка здатна викликати падіння країни, не дивно, що навіть наслідний принц країни Зелених Скачок закохалася з першого погляду. Вона справді чарівна красуня, від якої важко відвести погляд.

- Я тільки-но сказав, що в нас не було можливості зустрітися з нею взагалі, і тепер вона тут. Це має бути доля! Чому б нам не запросити її приєднатися до нас? Вона - господиня, звичайно, вона не може відмовитися нам як гостям. Що ви думаєте? - Той принц, який сказав, що він не дуже старий, але виглядав страшно, спитав і посміхнувся, його погляд був прикутий до Фен Цзю, яка проходила недалеко.

Коли всі це почули, їхні очі спалахнули:

- Звісно, ​​це чудова ідея! Для нас буде великою честю, що така прекрасна принцеса супроводжуватиме нас, чи не так?

Сказавши це, вони пішли, сміючись, маючи намір заблокувати шлях Фен Цзю та запросити приєднатися до них у павільйоні.

Фен Цзю тримала за руку Маленького Вогняного Фенікса і йшла до палацу. За нею слідувала Ленг Шуань, яка була повністю одягнена в чорне, тоді як Ло Ю та інші вирушили шукати решту гвардійців.

-Ці люди дивляться на тебе. - Маленький Вогненний Фенікс, який тримав Фен Цзю за руку, ледве встигав за нею своїми короткими ногами. Його очі дивилися на цих людей із невдоволенням.

- Це мають бути принци сусідніх країн. Не треба звертати на них увагу. - Дівчина навіть не спромоглася поглянути на них і продовжила йти вперед. Вона планувала увійти до палацу, щоб подивитися, як справи у дідуся, і не збиралася витрачати свій час на цих людей.