Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 62. Повернення до Імперії Фенікса.

Фен Цзю була приголомшена, почувши це. З усмішкою вона сказала:

- Я дуже рада, що ти довіряєш тітці Су Ксі. Після того, як одружитеся, я не залишатимуся в Імперії Фенікса.

- Не залишатимешся там? Тоді куди хочеш піти? - Здригнувшись, спитав старий свою онучку.

Вона відповіла з веселою усмішкою.

- Я вирушу до академії, щоб удосконалюватись! М-м, я спочатку піду до Академії Шести Зірок, потім туди вирушить і мій старший брат.

Коли Старий патріарх Фен почув, що вона йде до академії, одразу заспокоївся.

- Добре, що ти йдеш до академії. Ми можемо бути спокійними, оскільки в академії є вчителі та інший персонал, щоб піклуватися про тебе.

Дідусь і онука балакали до вечора, коли Лінь Бо Хен приготував бенкет, щоб привітати їх. Фен Цзю та Сюаньюань Мо За пішли на нього разом. Вони не збиралися довго затримуватись у місті Трьох Рік. Після кількох днів прогулянок та веселощів вони були готові йти.

Коли Лінь Бо Хен разом із Су Ксі та Лінь Ченом Чжі проводжали їх за місто і побачили розкішний дирижабль, у їхніх очах промайнуло здивування. Вони не очікували, що у Фен Цзю буде такий чудовий дирижабль, набагато кращий, ніж у їхнього клану.

Такий дирижабль не можна було купити за гроші. Можливо, він належав не Фен Цзю, а людині чорному.

- Старший брат, Су Ксі, Чен Чжі, чому б вам не піти додому. Не треба проводжати мене. - Під час розмови погляд старого патріарха Фен упав на Су Ксі.

- Су Ксі, я не дозволю тобі чекати надто довго.

Су Ксі м'яко посміхнулася й кивнула.

- Будь обережний у дорозі, я чекатиму, коли ти повернешся.

- Дядько Фен ,та всі, будь ласка, подбайте про себе. - Лін Чен Чжі стиснув кулаки і попрощався.

- Хе-хе, подивіться тільки на це, я збирався проводити тебе назад, але тепер ти кажеш, що мені не треба цього робити. - Лінь Бо Хен похитав головою. - Оскільки маля Цзю і молодий пан Лін супроводжують тебе в дорозі, Сан Юань, не проводжатиму тебе. Ми чекаємо на твій лист.

- Ага. - Старий патріарх Фен кивнув і швидко глянув на Су Ксі, сказавши батькові та синові:

- Я сподіваюся, що ви подбаєте про Су Ксі. Я віддячу вам належним чином, коли повернуся.