Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 134. Викрадення.

Коли вони повернулися до резиденції голови міста, то побачили, що Товстун чекає на них зовні.

- Маленький Товстун, чому ти тут сидиш?

- Перестань називати мене Маленьким Товстуном, називай мене Нін Ланг. - Той невдоволено глянув на Дуаня Йе, а потім глянув на Фен Цзю, і вираз його обличчя змінилося, ніби він мав намір лестити, хлопець усміхнувся і сказав:

- Фен Цзю, мені є що сказати.

- Добре, ходімо всередину і поговоримо.

Вона кивнула і ввійшла всередину, двоє чоловіків поспішно пішли за нею. Ніхто із них не помітив, що статус гостя змінився. Навіть Дуань Йе не усвідомлював, що він підсвідомо корився Фен Цзю і інстинктивно слідував за нею, розглядаючи її як найважливішу людину.

Троє сіли за стіл у дворі. Нін Ланг поговорив з Фен Цзю і спитав, як йдуть справи у сім'ї Хе.

- Отже, Фен Цзю! Я серйозно про це подумав і вважаю, що Пекельні Гори надто небезпечні, тому я не піду.

Після того, як він сказав це, він уважно подивився на Фен Цзю та її вираз. Коли він побачив, що нічого не змінилося, то відчув полегшення. Хлопець думав, що, можливо, це не має великого значення, чи піде він чи ні. І якщо він не піде, вони знайдуть когось ще.

Почувши його слова, Дуань Йе подивився на нього і хотів щось сказати. Нарешті він глянув на Фен Цзю і нічого не сказав.

- Це не має значення. Пекельні Гори - небезпечне місце, і це нормально, що ти не хочеш іти.

- Хе-хе, я знав, що ти зрозумієш. - Нін Ланг поплескав себе по грудях і посміхнувся.

- Мм, я розумію. - Дівчина посміхнулася і примружилася.

- Ось і все. Поки що я піду і займуся своїми справами. Пізніше я поведу вас на екскурсію містом. - Він щасливо посміхнувся, встав і помахав їм двом, перш ніж вибігти.

Після того, як він пішов, Дуань Йе запитав Фен Цзю:

- Як ти плануєш забрати його?- Він трохи розгублено запитав.

Фен Цзю дістала нефритовий жетон і поклала перед собою:

- Через це.

Побачивши на столі нефритовий жетон учителя академії, Дуань Йе глибоко зітхнув. Його дитяче обличчя було переповнене здивуванням, коли він дивився на Фен Цзю: