Саме після цього дня життя дівчини кардинально змінилось, і не зрозуміло чи в кращу сторону.
Маша прокинулась в темній кімнаті, страшенно боліла голова, і хотілось пити. Спочатку вона не зрозуміла де знаходиться, а коли згадала, з її очей градом линули сльози.
- Батько...його більше немає.
Вона наче в кошмарному сні згадувала ті короткі моменти.
Кров, і вона падає на коліна, її було так багато, вона була на стінах, стелі, але найбільше її було навколо обкромсаного тіла батька, ціла ріка крові. І тоді був крик, так це кричала вона, це був крик душі, їй здавалось,що в цей момент її серце розривається на частини, а потім темрява.
Вона чомусь була впевнена, що він помер, ця картина, яку вона побачила, назавжди залишиться в її пам'яті. Дівчина так і заснула в цих гірких сльозах, іноді завиваючи від болю.
Прокинулась вже вранці, від голосів над своїм ліжком, але розплющувати очі не хотілось, тому вона просто підслухала розмову.
Судячи по голосу це була жінка похилого віку, і вона пошепки розмовляла по телефону.
- Але як? Ні, ні, як ви не збагнете, дівчина тільки-що втратила батька, їй потрібен час.
Відповіді Маша не чула, але зрозуміла що вона була на повишених тонах.
- Нічого не хочу чути, і все. Дайте їй як найменше два тижні.
На цей раз з телефону почулись чіткі слова,- Десять днів.
Розмова припинилась а жінка присівши на стільчик поряд з Машою, гірко заплакала.
Це дуже здивувало її, і розплющивши очі вона побачила поряд не жінку, а бабусю з сивим волоссям, вона прикривала обличчя руками зігнувшись на стільчику, та проливала гіркі сльози.
Серце Маші не витримало, і вона дуже захотіла обійняти, та заспокоїти цю вбиту горем бабусю, їй було не важливо хто це, просто в цей момент вона не могла лежати і нічого не робити.
Користуючись миттєвим поривом, Маша протягнула до бабусі руку, яку поставила тій на коліна зі словами,
-" Без горя, щастя не буває".
Бабуся опустила руки, і глянула на дівчину своїми затуманеними карими очима, які були опухші від безжальних сліз.
- Машуля, дитинко, з тобою все гаразд? Я зараз викличу лікаря.
Жінка миттю підхопилась і натиснула на кнопку поряд з ліжком дівчини.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кохання чи безжальна гра? Історія дівчинки вампіра.
VampirМаша була звичайною школяркою, поки в один день не втратила того хто був для неї всім-свого батька. Після цього її життя повністю змінилось, та чи зможе вона подолати всі труднощі та залишитись собою?
